Охма́тів — село в Україні, у Баштечківській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване при впадінні річки Бурти у річку Гірський Тікич (притока Тікичу) за 15 км на південний схід від міста Жашків. Населення становить 805 осіб.

Історія Поблизу села знайдено крем'яні знаряддя праці доби бронзи і виявлено залишки поселення черняхівської культури.

Лаврентій Похилевич у своєму Сказанні про Населені Місцевості Київської Губернії 1864 року пише що у давнину на місці Охматова стояло велике укріплене городище з шістнадцятьма церквами.

Скоріше всього у 16 столітті Охматів вже існував як невелике поселення. У 1593 році Охматів входить до володінь князя Януша Острозького, пізніше він осадить це поселення, та на місці колишнього великого городища побудує тут замок та укріпить його перетворивши Охматів на одне з головних міст-фортець Гірсько-Тікицького Фронтирного ПоясуOleh Rybchynskyi. Frontline Town Centres near Hirskyi Tikych River.(2023).

Історично село розпочалося з лівого берегу річки Бурти, з того місця де воно вливається до Гірського Тікичу, а вже потім село почало розширюватися і на правий берег.

Назва цього історичного поселення, як і назва місцевої Охматової діброви, походить від тюркського імені Ахмад, що в перекладі на українську мову означає «гідний похвали, прославлений». Часто такий епітет вживався по відношенню до пророка Мухамеда.

У далекому минулому предки роду Охмат були татарами, які, як і багато інших, безперечно, внесли помітний вклад у становлення українського козацтва. Охматова діброва згадувана ще у середині XVI ст., коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам.

У 1640 році в Охматові налічується 190 димів.

В літописі Самійла Величка та інших козацьких літописах Охматів згадується як місто із замком та укріпленнями серед яких, на думку краєзнавця С. Горошка були і частоколи.

Загони оборони поточної під командуванням князя Богдана (Богуша) Корецького розбили під Охматовом загони татар у середині XVI ст.Maciszewski J. Korecki Bohusz (Bohdan) h. Pogonia (ok. 1510—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 59.

30 січня 1644 року тут відбулася перша битва під Охматовим. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.

19—22 січня (29 січня — 1 лютого) 1655 року відбулася ще одна битва під Охматовом: українсько-московське військо завдало значних втрат об'єднаному війську польських і татарських сил й змусило їх відступити. Згодом місце битви названо Дрижиполем.

Через поділи Речі Посполитої, зростання Умані та зміщення кордону і зникнення загрози татарських нападів Охматів занепаде та утратить свій статус міста так само як і усі міста Гірсько-Тікицького Фронтирного ПоясуOleh Rybchynskyi. Frontline Town Centres near Hirskyi Tikych River.(2023).

У складі Російської Імперії Охматів у різний час входив до Уманського та Таращанського Повіту а також певний час був розділений на дві частини по річці Бурти.

З 1917 року — у складі УНР.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років.

Під час радянсько-німецької війни у боях брали участь 348 жителів села, з них 182 — загинули, 166 — нагороджено орденами й медалями. В центрі села встановлено обеліск Слави охматівцям. У 1983 році встановлено радянський танк-монумент ІС-3.

Станом на 1972 рік на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Родина», за яким було закріплено сільськогосподарських угідь 2 563 га, у тому числі 2 412 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків і м'ясо-молочного поголів'я худоби. У колгоспі були млин, пилорама, столярно-теслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна школа, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, магазин.

Релігія На початку 2019 року місцева парафія УПЦ (МП) перейшла під юрисдикцію Православної церкви УкраїниДобро П. На Черкащині громада славетного козацькою історією села заявила про перехід від московського патріархату до Православної церкви України // Козацький край, 2 січня 2019. .

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська85897.83 %російська101.14 %румунська40.46 %білоруська20.23 %болгарська10.11 %інші/не вказали20.23 %Усього877100 %

Відомі люди Порфирій Демуцький — український фольклорист, хоровий диригент і композитор, проживав з 1889 по 1918 рік, працював сільським лікарем, організував народний хор. Микола Лисенко — відомий український композитор, приїздив у 1897 році, високо оцінив майстерність цього хору. Данило Демуцький (1893—1954) — український кінооператор, заслужений діяч мистецтв Узбекистану та України, син Порфирія Демуцького, тут минули його дитячі роки.

Галерея

Див. також Охматівська битва 1644 Охматівська битва 1655 Охматівський хор Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Джерела