Владисла́в Ві́кторович Ващу́к ( 2 січня 1975, Київ) — колишній український футболіст, захисник, також бойовий медик. Колишній гравець збірної України, найбільше відомий виступами за «Динамо» (Київ).
Біографія Вихованець ДЮСШ СКА та ДЮСШ «Динамо» (Київ). У «динамівській» школі свого часу зібрався талановитий колектив хлопців 1975 р. н., зокрема Олександр Шовковський, Сергій Федоров та Олег Венглинський. Юнаки виступали на міжнародних турнірах, а згодом на базі вихованців школи сформували «Динамо-3». У сезоні 1992/93 Ващук грав за другу, третю «динамівські» команди і київський ЦСК ЗСУ (Центральний спортивний клуб Збройних Сил України).
25 вересня 1993 року провів першу гру у головній команді «Динамо» (проти «Буковини»). Поступово Владислав став незамінним гравцем в обороні.
Футболку збірної України вперше одягнув 9 квітня 1996 р. у товариському матчі Молдова — Україна (2:2).
У період найвищих досягнень киян у кінці 90-х років (чвертьфінал Ліги чемпіонів 1997/98 та півфінал 98/99) пару центральних оборонців Олександр Головко — Владислав Ващук вважали однією з найнадійніших у Європі. Інколи Владислав виступав на полі і на інших місцях — опорного півзахисника чи правого захисника.
Пізніше нестабільність гри Ващука та зниження її якості змушували тренерів «Динамо» дедалі частіше садити захисника на лаву запасних. Оговтавшись після травми Владислав у 2003 р. підписав контракт з московським «Спартаком» — одвічним суперником «біло-синіх». Такий вчинок викликав багато негативних відгуків з київського навколофутбольного оточення. Українець провів у Москві лише рік, а потім його гра перестала задовольняти вимоги керівництва і нового головного тренера.
Близько року Ващук шукав нову команду. Побував на перегляді у «Ганновері», «Майнці», «Феєноорді» та кількох інших клубах. Зрештою, він перейшов до одеського «Чорноморця» — оборонець вже не був таким швидким, як на початку кар'єри, але з'явився досвід та залишилося вміння передбачати і «читати» події на полі.
Влітку 2005 р. Владислав Ващук повернувся до київського «Динамо». Але стосунки з уболівальниками стали дуже напруженими — після матчів у складі «Спартака» і «Чорноморця» — традиційних недругів динамівських уболівальників, захисника у колах фанатів почали називати «іуда»Ващук ледь не напав на вболівальника «Дніпра» (prosport.lviv.ua, 4 серпня 2008)Иуда? (football.ua)
Ветеран покинув команду після приходу у 2008 р. нового наставника Юрія Сьоміна, який відразу почистив ряди колектив від футболістів, котрі не відповідають рівню першої команди. Під час міжсезоння влітку 2008 певний час тренувався з одеським «Чорноморцем», а згодом прийняв пропозицію дебютанта української Прем'єр-ліги ФК «Львів».
Досвідчений гравець став одним із лідерів команди і в деяких іграх навіть носив капітанську пов'язку «Львова», але взимку 2008/09 внаслідок фінансово-економічної кризи фінансові можливості ФК «Львів» зменшилисяВащук: «Хочу доказать, что старые кони борозды не портят» (football.ua, 13.03.2009) і нові умови не задовольнили футболіста. Він виявив бажання покинути команду і підтримував форму спочатку разом із командою «Львова», а згодом самостійно на базі «Динамо» у Конча-ЗаспіВащук повернувся до «Чорноморця». На початку березня Ващук з'явився в одеському «Чорноморці» і головний тренер «моряків» висловив надію дозаявити захисника за «Чорноморець» у чемпіонаті УкраїниЧерноморец подписывает Ващука (football.ua, 11 березня 2009) .
За підсумками сезону 2009—2010 «Чорноморець» покинув українську еліту. Оскільки Владислав не захотів грати у першій лізі, нового контракту він не підписав, ставши вільним агентом. Певний час тренувався з київським «Арсеналом», але не підійшов клубу. 13 липня 2010 підписав контракт із луцькою «Волинню».
За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Улітку 2012 року був призначений радником президента запорізького «Металлурга».
У лютому 2013 призначений спортивним директором київського «Арсенала».
17 грудня 2015 року Владислав відкрив футбольну школу у Броварах.
Військова служба 19 травня 2023 року вступив до Гвардії наступуБачив «русский мир» на власні очі: легенда «Динамо» став солдатом Гвардії наступу. У 2023-му колишній вступив до Національної гвардії України до бригади «Буревій». Служив бойовим медиком, брав участь в евакуації поранених, працював у медцентрі Нацгвардії.
Статистика виступів
Клубна
КлубСезонЧемпіонатКубокЄврокубкиВсьогоІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиДинамо |1993-94 |24||0||4||1||-||-||28||1 |- |1994-95 |31||3||6||0||7||0||44||3 |- |1995-96 |10||0||-||-||-||-||10||0 |- |1996-97 |21||2||1||0||2||0||24||2 |- |1997-98 |23||1||4||0||9||1||36||2 |- |1998-99 |25||1||7||0||13||1||45||2 |- |1999-00 |20||1||2||0||12||1||34||2 |- |2000-01 |21||0||-||-||8||0||29||0 |- |2001-02 |20||0||5||0||8||0||33||0 |- |2002-03 |5||0||-||-||-||-||5||0 |- |rowspan="1"|Спартак20032512020291Чорноморець |2004-05 |18||1||0||-||-||-||18||1 |- |2005-06 |6||0||-||-||-||-||6||0 |- |rowspan="3"|Динамо2005-0624130--2712006-0713061--1912007-081703031231Львів |2008-09 |11||1||1||0||-||-||12||1 |- |rowspan="2"|Чорноморець2008-0981----812009-10222----222'''Волинь2010-1226220--261Всього за Динамо254941262435715Всього за кар'єру3681646264447822
Титули та досягнення Чемпіон України: 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001 та 2007 Кубок України: 1996, 1998, 1999, 2000, 2006 і 2007 Суперкубок України: 2006, 2007 Кубок Росії: 2003 Півфіналіст Ліги чемпіонів УЄФА: 1999 Чвертьфіналіст чемпіонату світу: 2006 Орден «За мужність» III ступеня.
Цікаві факти Народився того самого дня, що й Олександр Шовковський — 2 січня 1975 року.
Примітки
Джерела
Часопис «Футбол» — 2006. — спецвипуск № 06 (53), 18 травня Владислав Ващук: «Почему меня называют предателем?»
Посилання Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ Візитка на офіційному сайті Прем'єр-ліги Виступи за збірну на сайті Футбольна Україна vaschuk.com.ua Інформація про гравця на сайті ФК «Динамо» (Київ) Цифри матчів за збірну на www.ukrainiansoccer.net Владислав Ващук: «Сподіваюся, що зміни у „Динамо“ будуть позитивними»