Тульчи́нський пові́т () — адміністративно-територіальна одиниця губернаторства Трансністрія в роки Другої світової війни. Містився на території теперішньої Вінницької області України. Центром повіту був Тульчин.
Історія Утворений 19 серпня 1941 указом № 1 про створення цивільної адміністрації Трансністрії, у якому йшлося про територіальні межі та призначення цивільного губернатора Трансністрії в особі професора Георге Алексяну, тимчасовим місцем перебування якого був Тирасполь. 30 серпня 1941 року підписано румунсько-німецьку угоду під назвою «Угоди про безпеку, адміністрацію та економічну експлуатацію земель від Дністра до Бугу (Трансністрія) та між Бугом і Дніпром (Бузько-Дніпровська область)»http://www.art-emis.ro/istorie/1083-administratia-civila-romaneasca-din-transnistria-1.html .
1942 року Тульчин став центром північної єпархії Трансністрії — однієї з трьох єпархій (вікаріатів), утворених Румунською православною місією в Трансністрії (органом, створеним Синодом Румунської православної церкви 15 серпня 1941 з метою організації церковно-релігійного життя губернаторства на основі статуту Румунської православної церкви).
Положення Лежав у північній частині Придністров'я. Межував на півдні з Балтським повітом, на заході — з Жугастрівським повітом, на півночі — з Могилівським повітом губернаторства Трансністрія, а на сході — з Гайсинським гебітом генеральної округи Житомир райхскомісаріату Україна.
Адміністративно-територіальний поділ Адміністративним центром, де перебував префект повіту, було місто Тульчин. Повіт поділявся на чотири райони: Брацлавський (), Тростянецький (), Тульчинський () і Шпиківський ().
Примітки
Посилання Трансністрія на Newzz.in.ua