Павел Вендзягольський (, 1883, Яворово — 1 липня 1929, там само) — польський архітектор. Критик і публіцист у справах архітектури.
Біографія Народився 1883 року в родинному маєтку Яворово (), тепер село Шальчинінкського району Литва. У 1903 році закінчив класичну гімназію у Вільнюсі. 1908 року із золотою медаллю закінчив математичний факультет Санкт-петербурзького університету, а 1911 року — Військову педагогічну академію. Викладав математику у військових навчальних закладах Петербурга.Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 6 (wkładka). У 1912—1917 роках навчався в Імператорській академії мистецтв, яку закінчив із відзнакою.W. H. Ś. p. P. Wędziagolski // Tygodnik Ilustrowany. — 27 lipca 1929. — № 30 (3633). — S. 595. Повернувся на батьківщину і від 1919 року служив у польському війську. Брав участь у фортифікаційних роботах у фортеці Модлина.Łoza S. Wędziagolski Paweł // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 327. У 1920—1928 роках викладав у Школі саперів і у Державній будівельній школі. Деякий час був асистентом професора Доманевського на архітектурному факультеті Варшавської політехніки. Від 1928 року очолював кафедру архітектурного моделювання там же. Виконував обміри у Модлині і в Італії (пам'ятники Марка Аврелія, Коллеоні і Гаттамелати). 1928 року спільно з Мар'яном Лялевичем і Зигмунтом Камінським підписав звернення про створення гліптотеки при Національному музеї у Варшаві.
В архітектурній творчості тяжів до монументальності. Зазвичай звертався до класицизму, деколи — до специфічних польських історичних архітектурних форм.Narębski S. Spuścizna po ś. p. Pawle Wędziagolskim na wystawie plastyków // Paleta Wilna (dodatek do «Słowa»). — 1930. — № 2. — S. 7—8. Автор низки статей з теорії архітектури. Власні погляди найкраще відобразив у статті «Про архітектурну школу» в часописі «Architektura i Budownictwo» від 1928 року. Член редакції квартальника «Południe», присвяченого мистецтву і мистецькій критиці.Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 93. Залишилась велика кількість рукописів, які призначались для майбутньої праці про сучасну архітектуру.
Брав участь у виставці SAP у Варшаві 1927 року. Експонував малюнки з Риму і два проєкти. Написав статтю-огляд виставки в часописі Architektura i Budownictwo.Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. — S. 155. Член Віленського товариства митців-пластиків.Wieleńskie Towarzystwo Artystów Plastyków: 1920 — 1930. — Wilno : Lux, [b. r.]. — S. 14. Проєкти, архітектурні фантазії та натурні рисунки Вендзягольського 1930 року посмертно експонувались у Вільнюсі в палаці Тишкевичів на ювілейній виставці товариства.
Загинув 1 липня 1929 року в лісі маєтку Яворово під час вирубки лісу для будівництва власного дому. Відомим політиком і громадським діячем був брат Броніслав Вендзягольський.B. W. Ś. Ostatnia praca pośmiertna architekta prof. Pawła Wędziagolskiego // Tygodnik Ilustrowany. — 28 listopada 1931. — № 48 (3755). — S. 912.
Проєкти Роботи при фортифікації Фінського узбережжя (1916). Дипломний проєкт Палацу справедливості. Не пізніше 1917 року. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року у Вільнюсі. Реставрація палацу Мостовських у Варшаві. Проєкт 1924 року. Відбудова костелу святого Ігнатія у Вільнюсі, виконана у 1924—1926 роках. Проєкт експонувався на виставці SAP у Варшаві 1927 року і виставці ВТМП 1930 року у Вільнюсі. Проєкт перебудови площі Саської у Варшаві (до 1927). Експонувався на виставці SAP у Варшаві 1927 року. Проєкт будинку Аграрного банку у Гдині. Розроблений у 1928—1929 роках. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року. Корпус Вільного університету на вулиці Банаха у Варшаві, збудований у 1928—1929 роках.Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4. Проєкт експонувався на виставці ВТМП 1930 року у Вільнюсі. Сільська школа в селі Завішанці (lit. Zavišonys). Спорудження завершено вже після смерті Вендзягольського. Проєкт центрального вокзалу у Варшаві. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року. Проєкт архітектурного вирішення площі Вольносці у Познані. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року. Проєкт віадука середньої лінії на вулиці Солець у Варшаві, виконаний у Бюро проєктів відбудови залізничного вузла. 1922 рік, співавтор Мар'ян Лялевич.Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 6 (wkładka); Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4. Житлові будинки для офіцерів 36 полку піхоти у Варшаві в місцевості Прага. Будівництво велось зусиллями Державного аграрного банку. Експонувались на виставці ВТМП 1930 року. Проєкти житлової забудови для землеробів і риболовів у Варшаві. Будівництво велось зусиллями Державного аграрного банку. Експонувались на виставці ВТМП 1930 року. Власний неокласицистичний будинок у Яворові під Вільнюсом. Будівництво розпочато 1925 року і не завершено. Проєкт експонувався на виставці ВТМП 1930 року. Приватні житлові будинки в Янові (тепер у складі села Орпішев). Приватні житлові будинки в Березному. Житлові будинки 36 піхотного полку Академічного легіону на вулиці 11 листопада у Варшаві. Нереалізований проєкт пам'ятника Міцкевичу у Вільнюсі. Павільйон Трамвайного управління у Варшаві. Конкурсний проєкт регуляції і розбудови площі Пілсудського у Варшаві. Зразкова сільськогосподарська оселя в маєтку Кротошин. Збудована за проєктом Вендзягольського коштом Державного аграрного банку.
Статті Rozwiązania równań Ii-go stopnia z dwoma niewiadomemi w liczbach całych. — Petersburg, 1908. Obliczanie mostów wojennych. — Warszawa, 1920. Osunięcie się filaru w kościele św. Ignacego w Wilnie // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 1. Uwagi do projektów regulacji Placu Saskiego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 3. Pierwszy doroczny Salon Stowarzyszenia Architektów Polskich // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. Konkurs na rozbudowę ratusza i rozplanowanie Placu Teatralnego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 1. O szkołę architektury // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 2. II Salon Doroczny Stowarzyszenia Architektów Polskich w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 5. Próba charakterystyki twórczości prof. Stanisława Noakowskiego // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 10. Gmach Państwowego Banku Rolnego: nowe dzieło Prof. M. Lalewicza // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 9. Z działalności Państwowego Banku Rolnego w dziedzinie budownictwa // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 9 (під акронімом P.W.). Konkurs na Dworzec Centralny w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 4.
Примітки