Ана́ліз систе́м автомати́чного керува́ння — визначення показників системи (динамічних властивостей, точності, стійкості і т. д.) за заданою її структурою і відомими параметрами. При детермінованих зовнішніх діях визначається точність системи в усталеному режимі і в перехідному процесі. Під час вступу на систему випадкових дій визначаються статистичні характеристики її помилки по відомих статистичних характеристиках дій.
Можливі завдання аналізу: аналіз заданої системи (при контрольних розрахунках); дослідження впливу структури і параметрів системи на запас стійкості і точнісні характеристики; при заданій структурі визначення області допустимих значень параметрів, при яких система зберігає стійкість і інше.
На підставі аналізу можна дати рекомендації по вибору структури системи і оптимальних (в деякому розумінні) значень її параметрів.
Вибір стійкості критерію, показників якості перехідного процесу і статистичних характеристик помилки залежить від типу системи автоматичного керування і поставленого завдання.
Див. також
Аналіз дискретних систем автоматичного керування Аналіз лінійних систем автоматичного керування Аналіз нелінійних систем автоматичного керування
Література
Попов Е. П., Пальтов И. П. Приближенные методы исследования нелинейных автоматических систем. М., 1960 [библиогр. с. 775—789]; Пугачев B. C. Теория случайных функций и ее применение к задачам автоматического управления. М.. 1962 [библиогр. с. 873—878]; Красовский А. А., Поспелов Г. С. Основы автоматики и технической кибернетики. М.— Л., 1962 [библиогр. с. 596—600]; Цыпкин Я. Э. Теория линейных импульсных систем. М., 1963 [библиогр. с. 926—963]; Теория автоматического регулирования, кн. 1—3, ч. 1—2. М., 1967—69 [библиогр. кн. 1, с. 743—762; кн. 2, с. 653—674; кн. 3, ч. 1, с. 588—604, ч. 2, с. 352—3651].