Crescentia cujete, в популярній літературі горля́нкове де́ревоРодд Тоні, Стекхауз Дженніфер. Ліс. Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 141. — багаторічна рослина родини біньйонієвих.
Опис Листяне дерево до 10 м заввишки, що скидає листя у посушливу пору року. Лійкоподібні запашні кремового чи рожевого кольору квіти сидять безпосередньо на товстих нижніх гілках (кауліфлорія). Таке розміщення пояснюється тим, що дерево запилюють кажани і так їм легше знайти квітки. Плоди горлянкового дерева завширшки 30 см і містять солодкувато-кислу їстівну м'якоть з численним насінням.
Поширення та екологія Росте у саванах, заростях ліан, рідколіссі від Центральної Мексики до Болівії.
Практичне використання Плід рослини схожий на плід звичайної тикви (горлянки), звідки й походить назва дерева. Плоди обох рослин мають міцну оболонку, тому їх використовують для виготовлення традиційного посуду, іграшок, музичних інструментів.
Молоді плоди інколи маринують. З насіння виготовляють сироп «карабобо». Смажене насіння використовують як замінник кави. З листя роблять супи.
Галерея
Джерела