Володимир Олексійович Рибін (, , Кострома — , Москва) — радянський та російський письменник-фантаст та журналіст. Тривалий час очолював редакцію журналу «Искатель», був також головним редактором московського науково-фантастичного журналу «Сокол».
Біографія Володимир Рибін народився в 1926 році в Костромі. Перед початком радянсько-німецької війни майбутній письменник закінчив семирічну школу, після початку війни працює на оборонному заводі. У 1944 році Володимира Рибіна призивають в армію, і він стає курсантом піхотного училища в Ярославлі. Після закінчення військового училища він служить у Радянській Армії, а в 1953 році звільняється у запас у званні капітана. Після звільнення з військової служби Володимир Рибін вступає до Московського університету на факультет журналістики, який закінчує у 1958 році. Після закінчення університету Рибін тривалий час працює кореспондентом журналу «Советский Союз» та газети «Социалистическая индустрия». Як кореспондент центральних видань, Володимир Рибін багато подорожував по СРСР, є автором чисельних нарисів, які публікувалися у багатьох газетах і журналах, та пізніше увійшли до трьох документальних книг автора — "По древньому сліду «із варяг у греки» (1971), «Подорож у країну міражів» (1976), «Назустріч світанку» (1980). У 1974 році Володимир Рибін опублікував свої перші художні твори: повісті на військову тематику «Зоряний час майора Кузнецова» та «Іду на перехоплення», а також фантастичне оповідання «Земля кличе». Із 1974 року письменник опублікував 36 фантастичних творів, у числі яких 2 романи: «Планета простаків» і «Контролери Всесвіту», 8 повістей та 26 оповідань. Паралельно Володимир Рибін велику кількість повістей військово-патріотичної тематики. У 1982 році Володимиру Рибіну була присвоєна премія імені Миколи Островського. На думку частини літературних критиків, творчість Володимира Рибіна віддзеркалює в цілому середній рівень радянської фантастики 70—80 років ХХ століття, і вирізняється на її фоні лише дещо вищою літературною майстерністю.
З 1974 до 1986 року Володимир Рибін був головним редактором журналу фантастичної та пригодницької літератури «Искатель», а з 1991 до 2005 року був головним редактором московського науково-фантастичного журналу «Сокол».
Помер Володимир Рибін 7 липня 2006 року в Москві.
Бібліографія
Романи 1989 — «Холодный апрель» 1990 — «Непобежденные» 1996 — «Планета простаков» 1998 — «Поцелуй Иуды» 2002 — «Золотой капкан» 2002 — «Убить перевертыша» 2003 — «Контролеры Вселенной» 2005 — «Божий суд» (на основі однойменної повісті) 2005 — «Непобежденные»
Повісті 1973 — «Взорванные ночи» 1974 — «Иду на перехват» 1974 — «Звёздный час майора Кузнецова» 1975 — «Пять зорь войны» 1975 — «Зеленый призрак» 1976 — «Трое суток норд-оста» 1976 — «Найди окно на окраине» 1978 — «И сегодня стреляют…» 1981 — «Самородок» 1983 — «Один день осени» 1983 — «Встречный бой» 1983 — «Цветок-бессмертник» 1983 — «Обычное задание» 1983 — «Матросов сообщает…» 1983 — «Расскажите мне о Мецаморе» 1984 — «Взорванная тишина» 1985 — «На войне чудес не бывает» 1985 — «Седьмая звезда» 1986 — «Интрига» 1987 — «Забытая высота» 1987 — «Под чужим небом» 1988 — «Ультиматум не принимается» 1990 — «Спасти царя» 1991 — «Золото храма» 1991 — «Приказ есть приказ» 1992 — «Закон тайги» 1992 — «Дедова переправа» 1992 — «Спасите наши души!» 1993 — «Семь дней в июне» 1993 — «Петров день» 1994 — «В Одессе всё спокойно» 1994 — «Вперед, пацаны!» 1995 — «Божий суд» 1998 — «Западня» 1999 — «Золотой омут» 2001 — «Гнев крови» 2004 — «Фронтовой роман» 2005 — «Приватизация» 2005 — «Фронтовой роман» 2005 — «Приказано выжить» 2005 — «Ступени рейхстага» 2006 — «Риск — благородное дело» 2006 — «С нами крестная сила»
Посилання Рыбин Владимир Алексеевич Володимир Рибін на сайті fantlab.ru Владимир Алексеевич Рыбин Володимир Рибін на rulit.me Рыбин Владимир Алексеевич