Саз, інколи сааз (дослівно з означає інструмент; у перенесному значенні — ліра поетаСловник літературознавчих термінів / В. М. Лесин, О. С. Пулинець. Київ: Радянська школа, 1971. — C. 371) — народний струнний щипковий грушоподібний музичний інструмент з 3–4 парними або потрійними струнами, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану та деяких країн Балканського півострова. Гриф саза зазвичай інкрустовано деревом і кісткою з вирізаними на них зеленими і червоними лініями. Довжина саза коливається від 38 до 55 см.
В Ірані саз називають будь-який музичний інструмент, а саме цей вид щипкового струнного інструменту — чогуромEncyclopaedia Iranica. ČOḠŪR..
В Туреччині сазом називають два музичних інструменти: ба(г)лама́ (, від дієсл. bağlamak (прив'язувати, зав'язати). ) — великий саз (т. зв. «баглама з довгим грифом») з 7 струнами (дві парні струни й одна потрійна)Джеміль Каріков: «Музика кримських татар - це духовність і теплота»; джура́ (, від перс. جوره, друг) — маленький саз з 6 струнами (трьома парними).
В Азербайджані саз має від 10 до 14 ладів і від 8 до 10 струн.
Баглама також була поширена серед кримських татар. Правильна назва інструменту — . Зараз спостерігається відновлення техніки гри та репертуару цього кримського народного інструменту.
Саз, який сьогодні широко розповсюджений в Анатолії, має багато видів у Середній Азії. Прикладом цього є дутар, яким здавна користуються узбеки та туркмени; комуз киргизів, домбира, на якому грають казахи, каракалпаки, ногайці та туркестанці. Можна вважати, коли турки прийшли в Анатолію, вони, безсумнівно, привезли з собою деякі інструменти, такі як копуз і сазYildiray Erdener. Saz kopuz'dan türemiş olamaz - CIU, folklor/edebiyat, cilt:21, sayı:81, 2015/1.
Стрій Традиційно саз лаштували під голос, тому абсолютна висота строю не важлива, лише правильність інтевалів між струнами. Але зараз для концертної діяльності у квінтовому строї багламу з довгим грифом налаштовують так, щоб найтовща струна звучала на соль.
Причина того, що хори струн розподіляються як дві, дві, і три в тому, що найтонші струни повинні бути найгучнішими. Їх використовують для вигравання мелодій. Тому найкращий варіант — це зробити так, щоб вони звучали гучніше за інші хори струн, а отже до основної струни додати ще дві на октаву вищеJas's-- Beginning Saz Stuff.
Стрій GDA (або квінтовий) Зараз найпоширенішим, зокрема у Туреччині, для баглами з довгим грифом є стрій по квінтам, або «чорний стрій», на ноти соль (G), ре (D), ля (A).
Перша пара струн. Струна № 1 — нижча соль. Струна № 2 — соль на октаву вище першої. Середня пара струн. Струни № 3 і 4 налаштовані в унісон на ноту ре. Остання трійка струн. Струна № 5 лаштується на тон вище струни №1 на ноту ля. Дві останні налаштовані на октаву вище струни № 5.Jas's-- Beginning Saz Stuff
Також квінтами багламу з довгим грифом лаштують у такі строї: G D A (стандартний стрій), A E B (альтернативний стрій), A# F C (альтернативний стрій)How To Tune A Turkish Long Neck Saz.
Багламу з коротким грифом лаштують таким чином: C G D (стандартний стрій), D A E.
Інші строї Існують й інші строї, зокрема ADA і AGD.
Лади Лади на багламі нав'язуються. У сучасних умовах використовують матеріал на зразок риболовецької волосіні. У традиційній музиці їх можна переміщати, щоб отримати мікротональні варіації, які зустрічаються в турецькому мистецтві та народній музиці. Але фабричні інструменти мають стандартизований порядок ладів, що розташовуються за півтонами (як на сучасній гітарі). Але є ряд додаткових між ними ладів, які розміщуються так, щоб додати мікротональні звуки, характерні для турецької музики.
Спосіб гри На багламі грають плектром, виготовленим, як правило, з кори черешні Меджнун Керимов. Атлас традиционной азербайджанской музыки. Саз. або, у сучасних умовах, з пластику. На сазі грають як сольно, так і в складі ансамблю. Він є одним з основних музичних інструментів азербайджанських та вірменських ашугів. Саз входить до складу оркестрових народних інструментів Азербайджану, Вірменії, Туреччини, Криму та Ірана.
Виноски
Посилання Саз (музыкальный инструмент). Шиитская энциклопедия