Воля Матіяшова () — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на порубіжжі Лемківщини та Бойківщини. Населення — (2011).

Назва У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Воля.

Історія Довго було присілком с. Березки, яке розташовано за 2 км.

У 1567 р. в селі документуються млин і корчма.

На 1785 село мало у володінні 5,5 км² земельних угідь, мешканці — 80 греко-католиків, 16 римо-католиків. Кількість греко-католиків: 1840 — 263 особи, 1879 — 260, 1899 — 300, 1936 — 300.

У 1893 р. в селі було 39 будинки і 262 жителі, з них 189 греко-католиків, 53 римо-католики і 20 юдеїв.

На 01.01.1939 у селі було 430 жителів (400 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 45.. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Протягом 1944-1947 років польськими злочинцями-шовіністами деяких мешканців було вбито. Мешканців намагалися примусово виселити до СРСР, але більшості вдалося цього уникнути, крім родин Василя Вархоли і Липки Івана. Але згодом більшість мешканців (49 родин — 252 особи) було насильно переселено в 1947 р. в рамках операції "Вісла" на понімецькі землі. В селі залишилось лише 6 родин (23 особи), 7 осіб вивезено до концтабору в Явожно.

В 1950-х рр. в село повернулося 5 родин (20 осіб).

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Церква До 1836 р. жителі села відвідували греко-католицьку церкву сусіднього с. Жерниця Вижня Затварницького деканату, а далі — с. Береска Балигородського деканату Перемиської єпархії. Перша мурована церква св. Великомученика Георгія була побудована в 1908 р. і належала до парафії Береска.

Вояки УПА Вони боролись за волю і честь свого народу — в УПА воювали наступні жителі Волі Матіяшової: Михайло Дмитрович Біланич «Зайчик» (*22.06.1922-†13.04.1945) — був закопаний живцем польськими бандитами-міліціянтами з с. Гічви, Юрій Іванович Біланич «Крук» (*1921) — командир адміністративної боївки, Василь Іванович Біланич (*04.1927-†1946), Володимир Іванович Біланич «Кузьменко» (*1928-†2001), Біланич «Верховина», «Мирний» (*01.11.1922-†2005) — провідник куща, Володимир Іванович Ванцовят «Вивірка» (*1923-†28.02.1948), Михайло Васильович Вархола (*1924), Юрій Онуфрійович Кравців «Лев» (*1921-†1988) — провідник куща, Василь Онуфрійович Кравців «Лісовий» (*1911-†1997) — розвідник, Юрій Павлович Лесик «Зайчик» (*1926-†1948) — закатований польськими шовіністами, Дмитро Юрійович Мадей «Грива» (*1927-11.07.1947) — провідник куща, Дмитро Дмитрович Попович «Береза» (*1912-†1991) — зброяр, Володимир Васильович Попович «Дубовий» (*1921-†07.01.1947) — командир боївки, Іван Юрійович Сербин «Кріль», «Ворон» (*1921-†17.04.1945) — заступник командира боївки, Осип Смоляк «Великий» (*18.08.1914-10.03.1984) — солтис села і стрілець УПА, Славко Тимофійович Середоха «Борис» (*1914-†1947) — провідник району, Ярослав Петрович Фіра «Вістун», «Відважний» (*1927-†22.01.1946), Микола Фриз «Вернигора» (*12.1914-26.02.1969) — референт пропаганди надрайону «Бескид», Василь Шафран «Калина» (*1924).

Відомі люди Ярослав Грицковян (*24.04.1931) — доктор філософії (1977), народився в с. Воля Матіяшова, закінчив студії філологічного факультету Краківського університету (1954-59), працював в Кошалінському педагогічному інституті, автор численних наукових праць з української літератури, підручників для українських шкіл, монументального видання "Бібліографія польських перекладів і літературознавчої україніки (1945-1985)", ініціатор заснування і багаторічний керівник Українського вчительського товариства, автор книги з історії сіл Березка та Воля Матіяшова. Богдан Грицковян (*1934) — нар. у Волі Матіяшовій, актор театру "Тенча" у Слупську, один із засновників Українського суспільно-культурного товариства (1956). Марія Смоляк-Леськів (*1943) — нар. у Волі Матіяшовій, вчителька в Інську, з 1996 — радна м. Інсько, очолює суспільно-культурну комісію, кандидат в посли до Сейму від українського населення Щецінського воєводства.

Примітки

Література

Грицков'ян Ярослав. Осередки української долі. Історія сіл Березка та Воля Матіяшова. Дрогобич, 2005. 304 с. Wirtualny Spacer po ruinach cerkwi w Berezce Historia i zabytki Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987. Przewodnik Bieszczady Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 24 — 25. https://www.pslava.info/LiskyjPow_VoljaMatijashovaS,107396.html https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/ https://www.archives.gov.ua/Sections/VISLA/85.pdf

Джерела за посиланням https://web.archive.org/web/20180829233305/http://boyko.info/places/berezka-березка/