Григорій Давидович Ве́рвес (, село Петрове, нині селище міського типу Кіровоградської області — , Київ) — український літературознавець. Доктор філологічних наук з 1960 року. Професор з 1962 року. Член-кореспондент АН УРСР з 1978 року (від 1991 року — АН України, від 1994 року — НАН України), академік НАН України від 1995 року. Чоловік доктора філологічних наук Галини Сидоренко, батько доктора біологічних наук Юрія Вервеса.

Біографія

Народився в селі Петрове на Кіровоградщині в селянській родині. 1942 року закінчив Об'єднаний український державний університет у місті Кзил-Орда (Казахстан). Учасник Другої світової війни. Нагороджено двома орденами Червоної Зірки та медалями.

У повоєнні роки працював в Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР, очолював відділ слов'янських літератур. Академік НАН України, доктор філологічних наук, професор, голова Українського комітету Міжнародної асоціації з вивчення та поширення слов'янських культур при ЮНЕСКО. Був членом КПРС з 1944 року.

Автор праць з слов'янського літературознавства, дослідник зв'язків української літератури з польською та іншими зарубіжними слов'янськими літературами. Лауреат премії імені Івана Франка НАН України. Нагороджений медаллю «За заслуги перед польською культурою».

У працях про Тараса Шевченка досліджував зв'язки поета з польською літературою 19 — 20 століть, його місце серед слов'янських поетів, світове значення творчості Шевченка.

Праці, присвячені польській культурі: «Іван Франко і питання українсько-польських літературно-польських відносин 70-90 років XIX століття» — 1957, «Юліуш Словацький і Україна» — 1959, «Владислав Оркан і українська література» — 1962, «Т. Г. Шевченко і Польща» — 1965 та інші праці.

2013 року доктор історичних наук, професор Загребського університету Євген Пащенко писав: «Григорій Давидович Вервес створив свою славістику радянських часів, свою вежу. При всіх неминучих ідеологічних декларуваннях, він залишався людиною в усьому розмаїтті — дотепний, з гумором, гордий, войовничий, славіст тодішньої України. Коли розвалилася система, розвалилась і його вежа. Проте більше схожої славістичної будівлі в українській науці посткомунізму не зведено, тому Вервес — це пам'ятник епохи»Пащенко Євген. Славістика, якої нема: Григорій Давидович Вервес // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6(114). — С.1172..

Вшанування пам'яті 3 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році" в якій зазначається, урочисто відзначити на державному рівні у 2020 році "15 квітня - 100 років з дня народження Григорія Вервеса (1920-2001), літературознавця, академіка Національної академії наук України".

Примітки

Література  — С.110. Вєдіна В. П. Вервес Григорій Давидович //  — С.290—291. Скрипник П. І. Вервес Григорій Давидович //  — С.479. До 70-річчя члена-кореспондента АН УРСР Г. Д. Вервеса // Вісник АН УРСР. — 1990. — № 4. Невтомний орач перелогів слов'янофільства. — Львів, 2000. Пащенко Євген. Славістика, якої нема: Григорій Давидович Вервес // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6(114). — С.1169—1172. «Григорій Давидович Вервес: біобібліографія до 80-річчя», 2000, Н. Є. Крутікова

Посилання

ВЕРВЕС Григорій Давидович (15.04.1920, смт Петрове — 10.01.2001)