Папський салезіянський університет () — папський університет у Римі, що належить згромадженню салезіян (СДБ). Головна будівля Університету розташована у північних передмістях Рима. Богословський факультет університету розташований у Турині.
Історія Перші проекти зі створення навчального центру згромадження салезіян з'явилися на початку XX століття. Блаженний Мікеле Руа, перший наступник засновника згромадження Івана Боско, відкрив богословські курси в місті Фольїццо.
Після закінчення першої світової війни тодішній очільник салезіян Філіппо Рінальді перевів курси в Турин, однак вищу богословську освіту члени згромадження продовжували отримувати у Папських університетах Риму.
У 1940 році генеральний настоятель П'єтро Рікальдоне перетворив курси в незалежний університет, що складався з трьох факультетів — богослов'я, канонічного права та філософії. У 1940—1965 році університет розташовувався в Турині, а у 1965 році був переведений до Риму. До перших трьох факультетів пізніше додалися ще два інститути — Вищий папський інститут педагогіки (1956) і Вищий папський інститут латинської мови (1964). 4 червня 1971 року обидва папські інститути отримали статус факультетів, при цьому інститут латинської мови був перетворений у факультет християнської та класичної літератури.
24 травня 1973 року в motu proprio Magisterium vitae Папи Павла VI салезіянський університет отримав статус Папського університету. У 1998 заснований факультет вивчення соціальної комунікації.
Діяльність Студенти навчаються на шести факультетах Chi siamo. Існують чотири афілійовані з салезіянським університетом інститути: Інститут Фоми Аквінського в Мессіні (Італія), Коледж Найсвятішого Серця Ісуса в Шиллонг (Індія), Богословський коледж в Бенґалуру (Індія) і Богословський коледж в Каракасі (Венесуела). Філії богословського факультету Салезіянського університету є в багатьох країнах світу.
Факультети Богословський факультет. Факультет педагогіки. Факультет філософії. Факультет канонічного права. Факультет християнської та класичної літератури. Факультет соціальних комунікацій.
Ректори Андрес Дженнаро (1940—1952) Ейсебіо Валентіні (1952—1958) Альфонсо М. Стіклер (1958—1966) Джино Коралло (1966—1968) Луїс Калоджіні (1968—1971) Антоніо Марія Хав'єр Ортасу (1971—1974) Педро Брейді (1974—1977) Рафаель Фаріна (1977—1983) Роберто Джайаннателлі (1983—1989) Тарчізіо Бертоне (1989—1991) Анджело Амато (1 жовтня 1991—2 грудня 1991) Рафаель Фаріна (1991—1997) Мішель Пельре (1997—2003) Маріо Тосо (2003—2009) Карло Нанні (2009—2015) Мауро Мантовані (2015-2021) Андреа Боццоло (2021-на посаді)
Відомі випускники Лев Гайдуківський — український педагог, теолог, духівник, перекладач з італійської та французької мови. Андрій Сапеляк — єпископ-емерит української греко-католицької єпархії в Аргентині. Анджело Амато — італійський куріальний кардинал і ватиканський сановник. Тарчізіо Бертоне — італійський кардинал, Державний Секретар Святого Престолу (2006–2013), Камерленго Римської Церкви з 4 квітня 2007. Карлуш Белу — єпископ римо-католицької церкви, який спільно з Жозе Рамушем-Орта отримав у 1996 році Нобелівську премію миру "за їхні зусилля по справедливому і мирному вирішенню конфлікту в Східному Тиморі The Nobel Peace Prize 1996 — Nobelprize.org .
Див. також Папський григоріанський університет Папський університет святого Томи Аквінського Папський Латеранський університет
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Папської Салезіянського Університету