Західна Галичина () — частина коронного краю Королівства Галичини та Володимирії імперії Габсбургів, що належала до апеляційного суду (Oberlandesgericht) в місті Краків. Апеляційний суд був судом третьої інстанції, до якого належали місто Краків і 32 повіти: Бяла Бохня () Бжеско Хшанув Дембіца Домброва Горлиці Грибів Ясло () Кольбушова Краків () Коросно () Ліманова () Ланьцут () Мелець Мислениці () Нисько Новий Сонч Новий Тарг Освенцим () Переворськ Пільзно Подґуже Ропчице Ряшів () Спіш-Орава Стрижів Тарнобжег Тарнув () Вадовіце Величка () Живець () В 11 повітах колишньої історичної Галичини (Горлиці, Грибів, Ясло, Коросно, Ланьцут, Нисько, Новий Сонч, Новий Тарг, Переворськ, Ряшів і Стрижів) проживало автохтонне українське населення, сконцентровано переважно в їх південних чи східних половинах. Решта (21 повіт) складала історичну Малопольщу, у ній проживало чисто польське населення.
Кордоном Краківського судового апеляційного округу зі Східною Галичиною служили східні межі Коросненського, Стрижівського, Ряшівського і Ланцутського повітів (з іншого боку були Сяніцький, Березівський і Ярославський повіти, які належали до апеляційного суду у Львові).
Примітки
Див. також Західна Галичина (етнографічна) Нова (Західна) Галичина Східна Галичина Малопольща