Піща́тка () — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада.

Назва Піща́тка (, , ) — сучасна назваНазвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік… С. 174. Піща́тка Полове́цька (, ) — первісна стара назваЕвстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.. Пішча́тка — альтернативне написання сучасної назви. Пішча́та, Піща́та — альтернативна назва. Піщальня () — альтернативна назва. Піщанка, Пішчанка () — альтернативна назва. Піщета () — альтернативна назва.

Історія Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців. Про колишніх засновників свідчить урочище Боняк, розташоване неподалік села й назване на честь видатного половецького хана.

Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства.

У XVIII ст. входило до володінь князів Радзивілів (1740 року селяни скаржилися Ганні Радзивіл про утиски і знущання солдат, які перебували на постої в селі). 1792 року перейшло до маєтностей Петра Ожаровського.

Адміністративна історія з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, Милейчицька волость, Половецьке війтівство. з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость. з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої). з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость. з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость. з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость. з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость. з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна. з 12 грудня 1920: Тимчасове правління (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна. з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни). з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Високо-Литовська гміна. з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі). з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область. з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район. з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, Більський крайскомісаріат. з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район. з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район. з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район. з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.

Населення До початку XVI століття місцеві жителі згадувалися як половці. У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич, зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинівАлексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35..

1897: 391 осіб 1999: 25 осіб За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 18 осіб.

Серед мешканців села зафіксовано патроніми половецького походження: Кабакевич () — від кабак (кабяк), «брудний». Колкевич () — від колк, «домашня тварина». Кадатевич () — від кадат, «сват».

Транспорт Через село проходить республіканська дорога (Тюхничі—Високе—Піщатка), яка виходить на кордон із Польщею. У травні 2006 року за наказом білоруського президента Олександра Лукашенка в селі встановили автодорожній прикордонний перехід № 10 (Піщатка-Половці)Наказ Президента Республіки Білорусь від 10 травня 2006 р. № 313 .

Примітки

Джерела Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35. Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973. Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006. Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9.