Станіслав Лукас (; 19 листопада 1855, Тернопіль — 13 червня 1882, Львів) — польський історик, дослідник історії XVII століття, доктор філософії.
Життєпис Був наймолодшим сином Францішка і Анни. Середню освіту здобув у Тернополі, у 1872 році склав матуру з відзнакою.
Студіював історію на філософському факультеті Львівського університету під керівництвом Ксаверія Ліске, відвідував також виклади з філософії і класичної філології. Перший докторський ригорозум склав у 1877 році, натомість другий відклав із причини поїздки до Чехії на лікування. Отримавши цісарську стипендію, виїхав на подальше навчання до Франції і Німеччини, де упродовж п'яти років, окрім студій, займався дослідницькою працею з історії XVII століття. Побут закордоном і контакти з європейськими науковими осередками Франції та Німеччини, мали надзвичайно великий вплив на розвиток таланту Станіслава Лукаса, як науковця.
Розпочав навчання у Берліні (рік під керівництвом Вайца і Дройзена), а наприкінці 1878 прибув до Парижа, де перебував три роки. Навчався в Колеж де Франс (), Школі хартій () та Практичній школі вищих досліджень (). Вивчав спеціальні історичні дисципліни та проводив архівні дослідження. Окрім того, з науковими та туристичними цілями відвідував Бельгію та Англію (Лондон, Оксфорд). У Парижі став членом Історично-літературного товариства. Виїхав зі столиці Франції у 1882 році, а по дорозі до Львова відвідав німецькі університети, де взяв участь у наукових семінарах. До Львова прибув у березні 1882 року, склав там другий ригорозум (15 квітня 1882 відбувся захист докторської дисертації).
Праці Сучасники вважали Станіслава Лукаса за одного з найздібніших учнів Ксаверія Ліске. Його праці відрізняються письменницьким талантом та ерудицією. Найважливіші праці Лукаса:
«Przyłączenie Mazowsza do Korony Polskiej» «Erazm Ciołek, biskup płocki (1503—1522), dyplomata polski 16 wieku» «O rzekomej wyprawie na Turka Olbrachta w 1497» «Stanowisko Erazma Ciołka jako księcia kościoła oraz mecenasa literatury i nauk» «Rozbiór podługoszowej części Kroniki Bernarda Wapowskiego»
Остання з названих праць «Rozbiór podługoszowej części Kroniki Bernarda Wapowskiego» була видана в Кракові в 1880 році і зі всього доробку Лукаса має найбільшу наукову вартість, це була його докторська дисертація. Публікував також менші праці, між іншим у часописах «Biblioteka Warszawska» і «Przegląd Krytyczny». Ініціатор заснування Академічного кола істориків (1878). Працював над бібліографією історії Польщі.
Смерть Всередині травня 1882 року Станіслав Лукас вніс до Ягеллонського університету подання на габілітацію з всесвітньої історії. Та досягти цього йому не вдалося, бо невдовзі після того захворів і 13 червня 1882 року помер. Причиною смерті стала хвороба: гостра кишкова непрохідність та запалення очеревини.
Станіслав Лукас похований 15 червня 1882 року на 69 полі Личаківського цвинтаря у Львові.
Джерела Ткачов С., Ханас В. Лукас Станіслав // Polski Słownik Biograficzny. — T. XVIII. — S. 115—116.