ДопамінДОПАМІН (DOPAMINUM) Діюча речовина (Дофамін, Intropin) — лікарський засіб, який найчастіше використовують для лікування дуже низького кров'яного тиску, уповільненого серцевого ритму з відповідною симптоматикою, і якщо епінефрин (адреналін) недоступний, зупинки серця. У новонароджених немовлят він продовжує залишатися кращим методом лікування дуже низького артеріального тиску. У дітей, як правило, перевагу надають адреналіну або , тоді як у дорослих при дуже низькому артеріальному тиску переважно використовують норадреналін. Його вводять внутрішньовенно або внутрішньокістково у вигляді безперервної інфузії. Ефект зазвичай починається впродовж п'яти хвилин. Потім дози збільшуються до досягнення ефекту.

Поширені побічні ефекти включають погіршення функції нирок, нерегулярне серцебиття, біль у грудях, блювання, головний біль або занепокоєння. Якщо він , може відбутися місцеве відмирання тканин. Щоб зменшити цей ризик, можна призначити препарат фентоламін. Незрозуміло, чи безпечно використовувати дофамін під час вагітності або годування грудьми. У низьких дозах допамін головним чином запускає рецептори дофаміну та β1-адренергічні рецептори, тоді як у високих дозах він діє через α-адренорецептори.

Допамін вперше був синтезований в лабораторії в 1910 році Джорджем Баргером і Джеймсом Евенсом у Англії. Він входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я. У фізіології людини дофамін є нейромедіатором, а також гормоном.

Медичне використання

Низький артеріальний тиск У новонароджених дітей він продовжує залишатися кращим методом лікування дуже низького артеріального тиску. У дітей, як правило, перевагу надають адреналіну або норадреналіну, тоді як у дорослих при дуже низькому артеріальному тиску переважно використовують норадреналін.

У пацієнтів із низьким об’ємом крові або септичним шоком це слід виправити за допомогою внутрішньовенних рідин перед тим, як розглядати дофамін.

Функція нирок Низькі дози дофаміну регулярно використовуються для лікування та профілактики гострого ураження нирок. Проте, після 1999 року в ряді оглядів було зроблено висновок, що такі низькі дози не є ефективними, а іноді можуть бути шкідливими.

Призначенняя Оскільки період напіврозпаду дофаміну в плазмі короткий — приблизно одна хвилина у дорослих, дві хвилини у новонароджених і до п'яти хвилин у недоношених дітей — його зазвичай вводять у вигляді безперервної внутрішньовенної «крапельниці», а не одноразової чи кількаразових ін'єкцій.

Інше Фторована форма L-DOPA, відома як , доступна для використання в позитронно-емісійній томографії для оцінки функції .

Протипоказання Загалом не слід давати дофамін людям з феохромоцитомою або некоригованим дуже прискореним пульсом.

Побічні ефекти Встановлено, що LD50 або доза, яка, як очікується, буде смертельною для 50 % популяції, становить: 59 мг/кг (миші; вводять внутрішньовенно); 950 мг/кг (миші; вводять ); 163 мг/кг (щур; внутрішньоочеревинно); 79 мг/кг (собака; внутрішньовенно).

Екстравазація У разі екстравазації може призвести до локальної смерті тканин. Можна вводити фентоламін місцево(там відбулась екстравазація), щоб спробувати зменшити ризик відмирання тканин.

Механізм дії Його вплив, залежно від дозування, включає збільшення виведення натрію нирками, збільшення виділення сечі, збільшення частоти серцевих скорочень і підвищення артеріального тиску. У малих дозах він діє через симпатичну нервову систему, збільшуючи силу скорочення серцевого м’яза та частоту серцевих скорочень, тим самим збільшуючи серцевий викид і артеріальний тиск. Вищі дози також викликають звуження судин, що ще більше підвищує артеріальний тиск.

Хоча деякі ефекти є результатом стимуляції дофамінових рецепторів, помітні серцево-судинні ефекти є результатом дії дофаміну на α 1, β 1 та β 2 адренергічні рецептори.

Примітки