Грани́чна рівнова́га гірськи́х порі́д (, ; ) — стан гірського масиву, при якому напруження в гірських породах досягають межі міцності і утворюється одна або декілька поверхонь ковзання.
Гранична рівновага гірських порід (відрив, скол, зсув) визначається видом напруженого стану, орієнтуванням напружень гірських порід в масиві, параметрами опору порід руйнуванню. Див. також Природно-напружений стан гірських порід Література