Вацлав Рейзінгер (), Юліус Венцель Райзінгер (; 14 лютого 1828, Прага — 12 грудня 1893, Берлін) — чеський артист балету, балетмейстер, автор понад 20 постановок на сценах європейських театрів. У 1873—1878 роках очолював трупу Большого театру в Москві. 19 червня 1884 року відбулася прем'єра його балету «Гашиш» в Національному театрі Праги, цю дату вважають днем народження чеського балетного театруЧеломбитько Г. [Вацлав (Венцель), или Юлиус Рейзингер (1828—1892)] / Галина Челомбитько // Сов. балет. — 1988. — № 1. — С. 59—61 : портр. — (рос.).
Біографія Навчався в Паоло Райнольді, який працював у Празі в 1840-х роках. У 1842—1852 роках — соліст балетної трупи в Празі, був партнером Люсіль Ґран під час її празьких гастролей 1850—1851 років; виконував партії Іларіона (Ганса) в «Жизелі» і Феба в «Есмеральді». Потім виступав у Дрездені, Гамбурзі, Бремені. В 1860 році повернувся в Чехію як балетмейстер Ставовського театру в Празі, з 1862 — одночасно балетмейстер Тимчасового театру (Прага). У 1864—1872 — керував балетною трупою в Лейпцигу, співпрацюючи з німецьким композитором і диригентом Вільгельмом Мюльдорфером, який писав балетну музику.
У 1871 році був запрошений в Москву для постановки балету Мюльдорфера «Попелюшка, або Магічний черевичок» («Сандрільона»). У зв'язку з успіхом вистави, Рейзінгеру було запропоновано постійний контракт. У 1873—1878 роках очолював трупу Большого театру, поставив балети «Перерване усамітнення» Мюльдорфера, «Кощій» Мюльдорфера та Юлія Гербера (обидва 1873), «Стелла» і «Аріадна» Гербера (обидва 1875), «Бабусине весілля» Гербера та Фердінанда Бюхнера (1878).
20 лютого 1877 року відбулася прем'єра балету Петра Чайковського «Лебедине озеро»Большой театр СССР. В 2-х кн. Кн. 2 : Балет. — Москва: Планета, 1976.— (рос.) . Ця вистава традиційно вважалася невдалою. Герман Ларош писав, що за хореографією «Лебедине озеро» ледь не найнудніший і найбідніший балет, що є в РосіїЛарош Г. А. ["Лебединое озеро"] // Ларош Г. А. Избранные статьи. Вып. 2 : П. И. Чайковский. — Ленинград: Музыка, 1975. — С.97—100. — (рос.).. Рейзінгер, ставлячи новий балет за усталеними канонами, не зрозумів, що має справу з композитором-реформаторомЧайковський П. І. Лебедине озеро. Спляча красуня. Лускунчик: лібретто / упорядкування та вступні статті Д. Маковій. — Київ: Муз. Україна, 1982. — С. 14—15.. Його постановка страждала декоративністю, бездієвістю, відсутністю драматизмуСидельников Л. Чайковский. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. — С. 258. — ISBN 5-222-00257-8 — (рос.). Проте деякі мистецтвознавці незгодні з такою оцінкою балету.
Після від'їзду з Москви працював у Штутгарті і Берліні. 1882 року повернувся до Праги, де успішними виставами балетних номерів в операх добився призначення першим головним балетмейстером в новому Національному театрі. Проте вже перша його постановка — східна фантазія «Гашиш» (музика Карела Коваровіца, лібретто Рейзінгера за мотивами Теофіля Готьє), була невдалою. Її настільки погано сприйняла критика, що Рейзінгер був змушений піти у відставку. У 1884—1886 роках повернувся в Росію, працював з цирковою трупою Саламонського. Потім знову переїхав до Німеччини, працював в Берліні, Штутгарті, Нюрнберзі та Дармштадті.
Помер у Берліні 12 грудня 1893 рокуУ деяких джерелах — 1892 р..
Примітки
Джерела Суриц Е. «Лебединое озеро» 1877 года: К 125-летию первой постановки балета) Электронный ресурс // Большой театр (газета). — 2002. — № 8 (ноябрь— декабрь) Вашут В. Рейзингер (Reisinger) Вацлав (Венцель), или Юлиус (14.2.1828. Прага — 1892, Берлин) // Балет: энциклопедия. — Москва: Сов. энциклопедия. 1981. — С. 426—427. — (рос.) Демидов А. «Лебединое озеро». — Москва: Искусство, 1985. —366 с. : ил. — (Шедевры балета). — (рос.) Красовская В. М. Русский балетный театр второй половины ХіХ века. — 2-е изд., испр. — СПб: Лань ; Планета музыки, 2008. — 688 с. : ил. — (Мир культуры, истории и философии). — (рос.)