Ди́нка (самоназва Thuɔŋjäŋ, Thuɔŋ ee Jieng чи просто Jieng) — макромова, якою розмовляють представники народу динка в Південному Судані. Належить до ніло-сахарської макросім'ї, кір-аббайської сім'ї. До складу цієї макромови входять такі мови: північно-східна динка (штати Джонглей і Верхній Ніл)Dinka, Northeastern . Ethnologue, 18th Edition. 2015, північно-західна динка (штат Ель-Вахда (Юніті))Dinka, Northwestern . Ethnologue, 18th Edition. 2015, південно-центральна динка (штат Озерний)Dinka, South Central . Ethnologue, 18th Edition. 2015, південно-східна динка (штат Джонглей)Dinka, Southeastern . Ethnologue, 18th Edition. 2015, південно-західна дінка (штати Північний Бахр-ель-Газаль, Вараб, Західний Бахр-ель-Газаль)Dinka, Southwestern . Ethnologue, 18th Edition. 2015. У Південному Судані вивчається в початкових школах.

Писемність Мова динка користується латинською абеткою та арабським письмом.

Латинське письмоHélène Fatima Idris. «Modern developments in the Dinka language». Ст. 51—52.Russell Norton. «Metrical stress in Dinka». Ст. 1. Перші спроби запису мови динка були здійснені італійськими та німецькими християнськими місіонерами у 1860-их роках. Було оприлюднено граматики, словники та інші тексти цією мовою. Впродовж 1928—1950 років місіонери розробляли орфографії для динка, а також займалися перекладом Біблії та розробкою навчальних матеріалів. Стандартизована латинська абетка була прийнята на мовній конференції в селищі Реджаф (зараз — Південний Судан) у 1928 роціHélène Fatima Idris. «Modern developments in the Dinka language». Ст. 19—21.. A a Ä ä B b C c D d Dh dh E e Ë ë Ɛ ɛ Ɛ̈ ɛ̈ G g Ɣ ɣ I i Ï ï J j K k L l M m N n Nh nh Ny ny Ŋ ŋ O o Ö ö Ɔ ɔ Ɔ̈ ɔ̈ P p R r T t Th th U u W w Y y , Букви ä, ë, ɛ̈, ö, ɔ̈, u позначають придихові голосні. Звуки [w] та [j] в кінці слів передаються буквами u та i відповідно. Довгі голосні позначаються двома буквами для голосних: aa, ëë, ïï, ii, öö, ɛ̈ɛ̈, uu, oo, ɛɛ, ää, ee, ɔɔ, ɔ̈ɔ̈. Дифтонги передаються написанням двох (або трьох — коли у складі дифтонга є довгий голосний) букв для голосних: iɛ, iɛɛ, iɛ̈, iɛ̈ɛ̈, uɔ, uɔɔ, uɔ̈, uɔ̈ɔ̈. Тони на письмі не позначаються (в мові динка їх чотири: високий, низький, спадаючий, зростаючий)Bert Remijsen. «Tone systems of Dinka dialects». Слайд 7..

Арабське письмо У часи, коли Південний Судан і Судан становили єдину державу, розроблялась арабська абетка для мови динка та інших місцевих мов. Вибір саме арабської графіки пояснювався тим, що це сприятиме єдності держави, оскільки державною мовою була арабська. З метою розробки нового алфавіту було створено групу, яку очолив Халіл М. Асакір, — лінгвіст з Каїрського університету. Ця група працювала в суданських провінціях Бахр ель-Газаль та Екваторія, і в 1960 році випустила книги мовами динка, занде, барі, мору, латука, написані арабським письмом. У той же час у провінції Верхній Ніл розробкою арабського письма для мов шіллук, ачолі та ануак займався лінгвіст Гарві Гукстра (Harvey Hoekstra). У 1960-их роках суданська група на чолі з Юсіфом аль-Халіфа Абу-Бакром, та Гарві Гукстра ухвалили рішення про використання стандартизованого арабського письма для мов півдня Судану. Розробкою арабської азбуки для мови динка займається також Ісламська організація з питань освіти, науки і культури (/ISESCO)Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 23.. Розробка відбувалася в Хартумі в Міжнародному університеті Африки. У ній брав участь Юсіф аль-Халіфа Абу-Бакр, який ще у 1960-их роках створював арабський алфавіт для мов півдня СудануBarbara Casciarri, Munzoul A. M. Assal, François Ireton. «Multidimensional change in Sudan (1989—2011): reshaping livelihoods, conflicts and identities». Ст. 271..

Примітки

Література Andersen T. (1987). «The phonemic system of Agar Dinka». Journal of African Languages and Linguistics 9, 1–27. Andersen T. (1990). «Vowel length in Western Nilotic languages». Acta Linguistica Hafniensia 22, 5–26. Andersen T. (1991). «Subject and topic in Dinka». Studies in Language 15, 265—294. Andersen T. (1993). «Vowel quality alternation in Dinka verb inflection». Phonology 10, 1–42. Beltrame, G. (1870). Grammatica della lingua denka. Firenze: G. Civelli. Deng, Makwei Mabioor (2010). Piööcku Thuoŋjäŋ: The Elementary Modern Standard Dinka (Multilingual Edition), Xlibris, ISBN 1-4500-5240-1. Malou, Job. (1988) Dinka Vowel System. Summer Institute of Linguistics and the University of Texas at Arlington Publications in Linguistics. ISBN 0-88312-008-9. Mitterrutzner, J. C. (1866). Die Dinka-Sprache in Central-Afrika; Kurze Grammatik, Text und Worterbuch. Brixen: A. Weger. Nebel, A. (1979). Dinka–English, English–Dinka dictionary. 2nd. ed. Editrice Missionaria Italiana, Bologna. Nebel, A. (1948). Dinka Grammar (Rek-Malual dialect) with texts and vocabulary. Instituto Missioni Africane, Verona. Trudinger. R. (1942–44). English-Dinka Dictionary. Sudan Interior Mission Turhan, S. and S. Hagin. (2005) Milet Picture Dictionary English-Dinka. (at WorldLanguage.com).

Додаткові джерела і посилання

Загальна декларація прав людини мовою динка (латинська абетка). Динка-англійський словник. Новий Завіт мовою динка (латинське письмо). Memorandum of the spelling of place names in the Sudan Мова динка на сайті Ethnologue: Dinka. A macrolanguage of South Sudan Мова динка на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Dinka Мова динка на сайті WALS Online: Language Dinka