Коби́лочка річкова́ (Locustella fluviatilis) — горобцеподібний птах родини кобилочкових. Один із 3-х видів роду в орнітофауні України, статус — гніздовий, перелітний. Невеликий (завбільшки з горобця), веде потайний спосіб життя.

Опис

Морфологічні ознаки

Маса тіла 17-18 г, довжина тіла близько 13 см. Оперення верху буре; вузькі «брови» і весь низ білуваті; воло з вохристим відтінком і бурими нечіткими рисками; боки тулуба вохристо-бурі; видовжені пера бурого підхвістя з білуватою верхівкою; махові пера бурі; хвіст бурий, східчастий; дзьоб темно-бурий; ноги жовтувато-бурі.

Від кобилочки-цвіркуна відрізняється однотонно забарвленою спиною, а від солов'їної кобилочки — до певної міри, наявністю нечіткої строкатості на волі й грудях, але найдостовірніше — лише піснею.

Звуки

Пісня — монотонне сюрчання, подібне до комахи — цвіркуна, яке з короткими паузами триває кілька десятків секунд. Співає протягом доби, проте найчастіше її можна почути у вечірні години та рано вранці. Співає, сидячи майже вертикально на верхівці куща.

Поширення Ареал охоплює Центральну і Східну Європу, Західний Сибір. Західна межа ареалу протягається від гирла Одеру до верхів'я Рейну та протоки Дарданелли. На схід до долини Тоболу (ймовірно, до нижнього Іртишу) і долини Середнього Уралу. Північна межа ареалу простягається від Онезької затоки до гирла Тоболу. На південь до північної Югославії (долина Сави), північного узбережжя Мармурового і північно-західного і північного узбережжя Чорного морів, гирла Дону, в долині Волги до 48-ї паралелі, в долині Уралу до 50-ї паралелі, до пониззя Ілеку, звідки південна межа ареалу простягається до гирла Тоболу.

Зимує в південній Африці.

В Україні гніздиться майже на всій території, крім Карпат, Криму, південних та південно-східних районів Степу; мігрує скрізь.

Чисельність Чисельність в Європі оцінена в 1,9—4,6 млн пар, в Україні — 45—60 тис. парBirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).. В Європі існує 80 % світової популяції цього виду, яка за дуже приблизними оцінками нараховує 5,8-13,4 дорослих особин. Чисельність скорочується.BirdLife International. 2016. Locustella fluviatilis. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22714679A87543719. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22714679A87543719.en. Downloaded on 17 February 2017.

Місця існування У виборі біотопів доволі пластичний. Охоче населяє як лісові, так і відкриті місця існування. Тяжіє до узлісся зволожених лісів з густим підліском, заболочених лісових просік, галявин, чагарникової парості на берегах річок, струмків, ставків та стариць, вологих або суходільних луків із чагарниками верболозів, осокових боліт із деревами та чагарниками.

Гніздування

Гніздиться окремими парами. Гніздо зазвичай облаштовує на землі, біля основи чагарників або поряд з ними, серед густого різнотрав'я, на березі стоячих водойм або у вологих ділянках лісу, нерідко на рясно порослою травою купині. Будівельним матеріалом для гнізда кобилочці річковій слугують сухі стебла і торішнє листя трав. При спорудженні гнізда птах їх не сплітає, а лише нагинає і приминає. Лоток вистилає тонкими стеблинками, іноді мохом і волосом тварин.

Повна кладка містить 4-5, зрідка 6 яєць. Їхній середній розмір в Європі становить 20,49×15,04 мм. Шкаралупа матова, тьмяно-біла з розкиданими, зазвичай досить численними, тьмяними коричневими або сірувато-коричневими, в окремих випадках також червоно-коричневими цятками і глибокими сірими плямами. Відкладання яєць починається з кінця травня на півдні ареалу та у червні — на півночі. Повні свіжі кладки трапляються аж до початку червня, що свідчить про можливість повторного гніздування. Протягом року один виводок. Насиджування триває 12-14 (частіше 13) діб. У ньому беруть участь обидва партнери. Виводковий період складає від 11 до 14 днів. У вигодовуванні пташенят беруть участь обидва батьків.

Живлення Живиться імаго і личинками дрібних і середніх за величиною комах, павукоподібних та іншими дрібними тваринами. Пошуки поживи птах здійснює як на землі, так і в траві та кущах.

Загрози Небезпеку для виду становлять забудова берегів річок, знищення та забруднення водно-болотних угідь, вирубка заплавних лісів та застосування пестицидів.

Джерела та література