Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)

Міжнародна реакція на російсько-українську війну з 2014 року — політичні та правові оцінки і рішення міжнародних організацій та політичних інститутів окремих країн стосовно збройної агресії Росії проти України, а також відповідні заходи міжнародної спільноти, викликані агресією Росії проти України.

Контекст

Збройна агресія у міжнародному праві Агресія загалом та збройна агресія зокрема — поняття, чітко визначені міжнародним правом, що розглядається як протиправне, пряме чи опосередковане застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.

Збройна агресія Росії проти України з 2014 року Збройна агресія Росії проти України відбулась в умовах вакууму влади в Україні, який виник через втечу президента України Віктора Януковича до Росії після тривалого протистояння народу України та владної верхівки України в ході Революції гідності.

Збройна агресія Росії проти України відбулась з порушенням Росією гарантій, наданих Україні, в тому числі Росією, у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, відомих як Будапештський меморандум.

Збройна агресія Росії проти України також відбулась з порушенням ряду договорів між Росією та Україною про дружбу та партнерство.

Звернення України щодо визнання РФ державою-агресором У січні 2015 році Україна офіційно визнала Росію державою-агресором постановою Верховної Ради «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором».

Міжнародні організації

Рада безпеки ООН

Щодо подій на сході України скликалась низка засідань Ради безпеки ООН: 13 квітня 2014 рокуРада безпеки ООН найближчої ночі проведе засідання щодо України Радіо Свобода, 13 квітня 2014. 22 серпня 2014 року відбулося екстрене засідання РадБезу ООН щодо загострення ситуації в Україні. 28 серпня 2014 року відбулося екстрене засідання РадБезу ООН, у зв'язку із масовим заходом, 24 серпня 2014 року російських військових на територію України. Екстрене засідання було скликане на прохання України та Литви. 12 листопада 2014 року (щодо загострення подій і активізації бойових дій на Донбасі та засудження псевдовиборів на підконтрольних бойовикам територіях 2 листопада 2014 року. 25 листопада 2014 року, під час телефонної розмови з Президентом України Порошенком П., Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун заявив, що сьогодні весь світ на боці УкраїниУ Радбезі ООН сварили Росію за зброю, «вибори» та висловили занепокоєння Радіо Свобода. 13.11.2014.

Генеральна Асамблея ООН

Генеральна Асамблея ООН, де юридично не зобов'язуючі резолюції приймаються більшістю голосів усіх держав, 27 березня 2014 року прийняла резолюцію «Територіальна цілісність України», яка стала основою всіх подальших міжнародно-правових документів з цих питань.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН A/RES/68/262 від 27 березня 2014 року «Про підтримку територіальної цілісності України» підтверджує окупацію Росією території Криму Резолюція Генеральної асамблеї ООН від 15 листопада 2016 року «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)» підтверджує окупацію Росією території Криму і порушення Росією прав людей на території Криму..

27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невід'ємними частинами. За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Проти проголосували 11 країн, 58 країн утрималися, решта не брала участі в голосуванні.

Генасамблея також неодноразово висловлювалася про стан з правами людини в окупованому Криму (2016, 2017, 2018, 2019, 2020) та про мілітаризацію регіону (2018, 2019 рр.).

24 лютого 2025 року Генеральна Асамблея ООН підтримала український проєкт резолюції у день третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ, у якому засуджується російська агресія. Проєкт резолюції, в якій ООН підтверджує суверенітет і територіальну цілісність України, закликаючи до всеосяжного, справедливого та тривалого миру, підтримали 93 країни, проти проголосували — 18, утрималися — 65. Зокрема, підтримали текст такі країни як Франція, Нідерланди, Польща, Німеччина, Словаччина, Сербія та Туреччина, проти українського варіанту проголосували — США, Ізраїль, Білорусь та Росія, Китай — утримавсяГенасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка засуджує агресію РФ. 24.02.2025, 18:46.

ОБСЄ

17 квітня 2014 року в Женеві за участю вищих дипломатичних представників України, ЄС, США та РФ відбулися Чотиристоронні переговори щодо деескалації збройного конфлікту між Російською федерацією та Україною.

Позиція української сторони вимагала від Росії виконання 5 основних вимог: Припинити підтримку терористів у східних регіонах України; Відкликати своїх диверсантів звідти; Відкликати своїх спецпризначенців; Скасувати рішення Держдуми про дозвіл на використання військ на території України; Повернути анексований Крим. За підсумками шестигодинної зустрічі, сторонами узгоджено ряд дипломатичних домовленостей. Російську Федерацію зобов'язано роззброїти свої незаконні озброєні формування та повернути незаконно захоплене майно законним власникам. В свою чергу українська сторона гарантувала амністію учасникам протестів, за винятком тих, кого буде визнано винним у скоєнні тяжких злочинів; та зобов'язалася забезпечити всеохопний, прозорий і відповідальний конституційний процес в країні. Учасники зустрічі рішуче засудили та відкинули всі прояви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, в тому числі прояви антисемітизму та зобов'язали сторони конфлікту утриматися від будь-яких форм насильства, залякування або провокаційних дій. Питання щодо повернення Автономної Республіки Крим Україні та відведення російських військ на східному українському кордоні не були вирішеніЖеневська заява від 17 квітня 2014 року Офіційний сайт МЗС України, 17 квітня 2014Text of Joint Diplomatic Statement on Ukraine // The New York Times, April 17, 2014U.S. and Russia Agree on Pact to Defuse Ukraine Crisis // The New York Times, April 17, 2014.

З метою відстеження імплементації вищезазначених кроків, учасниками переговорів ініційовано створення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ у складі міжнародних спостерігачів з 57-ми країн, у тому числі і представників Російської Федерації.

НАТО 15 квітня 2014 р. перед початком засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони 28-ми країн-членів ЄС у Люксембурзі Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен звинуватив Росію у причетності до сепаратистських заворушень на сході УкраїниГенсек НАТО: У заворушеннях на сході України чітко видно руку Москви Українська правда, 15 квітня 2014. За повідомленням УНІАН він зокрема заявив, щоГенсек НАТО звинуватив Росію в причетності до заворушень в Україні // УНІАН, 15 квітня 2014

30 червня 2014 року головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі Філіп Брідлав визнав, що Росія не лише фінансово і матеріально підтримує сепаратистів, але й використовує проти України вбивць-найманців у той час, коли регулярні російські збройні сили полегшують рух бойовиків, обладнання та фінансів через кордон України:.

У серпні 2014 року Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у своїй заяві оцінив роль Росії на українському Донбасі як агресора та кваліфікував вторгнення Збройних сил Російської Федерації через східний російсько-український державний кордон як «серйозну ескалацію збройної агресії Росії проти України». Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен засудив вторгнення російського «гуманітарного конвою»:

Генсек НАТО звернув увагу на наявність у бойовиків великої кількості сучасної зброї, «включаючи танки, бронетранспортери і артилерію в сепаратистських груп у Східній Україні».

15 серпня 2014 року Генсек НАТО заявив, що минулої ночі НАТО спостерігало порушення українського кордону військової автоколоною. «Це підтверджує той факт, що ми бачимо постійний приплив зброї та бійців з Росії на Схід України», — заявив Расмуссен. Генсек НАТО також відзначив, що вторгнення бронетехніки недвозначно демонструє, що Росія продовжує дестабілізувати Східну Україну.

Трагедія поблизу Іловайська тимчасово паралізувала Антитерористичну операцію в Україні, значно ускладнила і без того не прості українсько-російські відносини та спричинила прийняття країнами Північної Америки і Європи колективних захисних мір проти Росії. З 4 по 5 вересня 2014 року у Ньюпорті Південного Уельсу Великої Британії в ході 26-ї зустрічі глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу (НАТО), окрім представників Російської Федерації, було ухвалено рішення про створення Сил швидкого реагування на територіях Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі і Румунії та головної бази і командного центру сил у Великій Британії. Система має за мету підвищити бойову готовність країн Європи у випадку порушення суверенітету та територіальної цілісності країн-учасниць Північноатлантичного Альянсу Російською Федерацією

В листопаді 2016 р. на Парламентській Асамблеї НАТО українському питанню присвятили доповідь, яку виголосив британський парламентарій Лорд Джоплінг. За його словами, Росія продовжує ігнорувати мінські домовленості і не збирається виводити свої війська. Як приклад продемонстрували відео з оглядом російської зброї, яке виявили на ДонбасіНАТО посвятило сегодня Украине целый доклад .

Європейський союз Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон 13 квітня 2014 р. висловила серйозну стурбованість останніми подіями на сході Україні. Ештон наполегливо порадила Росії «відвести свої війська від кордону України і припинити будь-які подальші дії, спрямовані на дестабілізацію країни».Ештон наполегливо порадила РФ відвести війська з України Українська правда, 13 квітня 2014 Вона також зазначила, що ЄС високо оцінює зусилля українські влади у проведення своїх операцій щодо забезпечення правопорядку зваженим чином.

У серпні 2014 року лідери ЄС попередили, що Росія зазнає більш жорстких економічних санкцій, ніж раніше вводив ЄС, якщо вона не зможе вивести війська з України. 28 лідерів країн-членів ЄС також опублікували заяву, в якій закликали Росію «негайно вивести всі свої військові активи та сили з України»«EU orders preparation of 'urgent' Russia sanctions as Ukraine troops give more ground». Fox News Channel. 31 August 2014. . Пізніше вони засудили дії Росії на саміті в Брюсселі та оголосили новий раунд санкцій«How far do EU-US sanctions on Russia go?» . «BBC News». 15 September 2014. .

17 вересня 2014 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення, «головним сигналом якого став наполегливий заклик до Російської Федерації вивести всі свої війська з території України, включаючи незаконно окуповану територію Автономної Республіки Крим, та утриматись від будь-якої подальшої військової інтервенції в Україну». У МЗС України назвали «безпрецедентним» визнання на офіційному рівні того, що в Україні присутні російські війська. «Безпрецедентним є офіційне визнання у рішенні факту наявності російських збройних сил на території України, що Росія досі продовжує заперечувати», — наголосили в МЗС.

Парламентська асамблея Ради Європи 2 жовтня 2014 року, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій визнала, що Росія надіслала в Україну регулярні війська.

Резолюція від 27 січня 2015 року «Про гуманітарну ситуацію в Україні та біженців» підтверджує агресію Росії на Донбасі і всебічну підтримку Росією бойовиків на території Донбасу, засуджує окупацію Росією території Криму.

Резолюції ПАРЄ від 9 та 10 квітня 2015 року «Про засудження окупації Росією території Криму та санкції проти Росії».

Резолюція ПАРЄ від 25 червня 2015 року «Про зниклі особи під час конфлікту в Україні» визнає російську агресію в Україні, та повторно підтверджує окупацію Росією Криму.