Вулиця Богдана Лепкого — вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулицю Городоцьку з вулицею Листопадового Чину. Прилучаються вулиці Мурави, Щепкіна, Гребінки, Шопена.

Історія та назва Невелика вулиця Богдана Лепкого була прокладена у 1885 році і названа Браєрівською, бо пролягала через Браєрівку, яка належала родині Браєрів. Йозеф Браєр прибув із Сілезії у 1826 року до Львова, де згодом став впливовою людиною: банкіром, землевласником, засновником транспортного підприємства. 1853 року Браєр був обраний президентом Львівської торгово-промислової палати та був її представником у Галицькому сеймі та австрійському парламенті — Райхсраті у 1860-х роках. Його син Еміль власне розпарцелював та забудовував вулицю Браєрівську на своїх родинних землях. Поховані члени цієї родини на 10-му полі Личаківського цвинтаря у гробівці Браєрів, Тренклів, Вайглів, оздобленому знаменитою скульптурною композицією роботи Антона Шімзера.

Хоча й Браєр був німцем з походження, у Львові він став ревним захисником польських інтересів. Очевидно, це не викликало захоплення німецької окупаційної влади, тому у 1941—1944 роках вулиця називалася Мальцґассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва і вже 1950 року вулиця Браєрівська була перейменована вулицю Галана, на честь письменника-комуніста Ярослава Галана, а 1991 року її назвали на пошану українського письменника та літературознавця Богдана Лепкого.

Забудова В архітектурному ансамблі вулиці Богдана Лепкого переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення:

Найстарішою будівлею на вулиці був палацик Браєрів збудований у середині XIX століття на місці, де тепер стоїть наріжний будинок під № 20. На старих планах та світлинах Львова видно, що він оточений парком. Будинок розібрали. У 1897—1898 роках на його місці за проєктом архітекторів Тадеуша Вацлава Мюнніха та Станіслава Хлонєвського спорудили триповерхову кам'яницю для нового власника — лікаря Владислава Татарчука (на фасаді збереглася монограма власника —«WT»). Кам'яницю споруджено у стилі так званого «мальовничого» історизму — (піттореск). На фоні вохристої цегляної кладки третього поверху виділяється наріжний еркер з балконом, увінчаний невеличкою вежею з альтанкою та цибулеподібною банею зі шпилем. Над брамою можна побачити голівку янгола з крилами. Кам'яниці при вул. Лепкого № 6—12 були збудовані у 1883—1887 роках у стилі історизму за проєктом архітекторів Яна Шульца та Еразма Герматніка на замовлення Еміля Браєра. Спарений будинок під № 10, 12 з двома брамами та бічними ризалітами оздоблений скульптурами, барельєфами та маскаронами авторства Леонарда Марконі. 1903 року на подвір'ї будинку № 6 (на той час власник Маурицій Клярфельд), за проєктом Міхала Фехтера збудовано житловий флігель. У будинку під № 12 мешкав і працював акушер-гінеколог Теодор БлотніцькийNadesłane // Kurjer Lwowski. — 1895. — S. 3. . У сусідній кам'яниці № 8 теж мешкали аристократи, зокрема граф Август Лось, поміщиця Марія Мохнацька, потім у будинку перебував заклад страхової медицини — Каса хворих Королівського столичного міста Львова з поліклінікою. Нині тут розташовані 1-ше дитяче поліклінічне відділення 3-ї міської клінічної лікарні, санепідемстанція Залізничного району, Львівський обласний клінічний наркологічний диспансер та Галицький медичний центр безпеки дорожнього руху. Будинок під № 6 прикрашений вишуканим декором на античні роботи Леонарда Марконі. Відновлена брама будинку прикрашена літерою «Д». Це символ стоматологічної клініки «Дарія», яка розташовувалася у подвір'ї будинку. Навпроти, в будинку на вул. Браєрівській, 7 мешкав доктор філософії і професор гімназії Альберт Ціппер, який також був головою «Товариства для колонізації Палестини і Сирії». У 1935 році власником будинку був доктор права Едгар Цвіллінгер, у 1939 році — Ернестина Цвіллінг. Будинок під № 14 споруджений в стилі історизму у 1890-х роках, прикрашають над вікнами третього поверху два погруддя в античному стилі — лікаря Гіппократа та римського цісаря і філософа Марка Аврелія. У 1935 році будинок перебував у власності закладу страхування робітників від нещасних випадків, у 1939 році власниками будинку були адвокати Альберт Самуелі та Арнольд Шор. У наріжному будинку під № 16 містився заклад страхування робітників від нещасних випадків. У 1950-х роках тут перебував Залізничний райком КПРС, а нині більшість приміщень будинку займає Личаківський районний суд м. Львова.

Відомі мешканці У постсецесійній кам'яниці під № 4, що збудована у 1911 році провів дитинство та молодість найвідоміший у світі письменник львівського походження Станіслав Лем — син лікаря-ларинголога, автор фантастичних романів та книги спогадів про рідне місто «Високий Замок». 12 вересня 2021 року відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці Станіславу Лему на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів.

Примітки

Джерела

Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s.

Посилання