Аксель Ерік Гейнрікс (; 21 липня 1890, Гельсінкі, Російська імперія — 16 листопада 1965, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський військовий діяч, генерал піхоти Збройних сил Фінляндії, начальник Генерального штабу Фінляндії у 1940—1941 та 1942—1944 роках, учасник і герой Зимової війни, Карельської кампанії та Лапландської війни. По завершенню Другої світової війни — почесний доктор філософії Гельсінського університету та письменник.
Життєпис Народився в сім'ї доктора філософії Акселя Гейнрікса і Йоганни Матильди Рьоннгольм.
Під час Першої світової війни приєднався до руху єгерів і служив в 27-му Королівському прусському єгерському батальйоні. Повернувшись до Фінляндії, очолив 7-й єгерський батальйон, брав участь у боях при Тампері і на Карельському перешийку.
Надалі служив в Генеральному штабі, в 1925—1928 роках навчався у Франції, командував 1-ю дивізією, був інспектором Міністерства оборони.
Після початку Зимової війни був призначений командувачем 3-м армійським корпусом, який відповідав за оборону східної частини Карельського перешийка, а 19 лютого 1940 року — командувачем армією Карельського перешийка .
Після закінчення війни командував сухопутними силами, очолював Генеральний штаб з 16 травня 1940 по 29 червня 1941 року і з 29 січня 1942 по 6 жовтня 1944 року. Як представник головнокомандувача відповідав за військові відносини з Німеччиною в січні-лютому і в травні-червні 1941 року. Командував Карельською армією (29 червня 1941 — 29 грудня 1942) під час захоплення Східної Карелії.
Найближчий радник Маннергейма в питаннях військової політики в 1941—1945 роках і експерт під час переговорів щодо договору про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу 1948 року. Після закінчення війни-продовження з 31 грудня 1944 року по 30 червня 1945 командував Силами оборони, пішов у відставку, коли відкрилося «справа про приховування зброї фінськими військовослужбовцями для опору можливому приходові комуністів до влади».
Похований на кладовищі Кулосаарі в Гельсінкі.
Нагороди Пам'ятна медаль визвольної війни Медаль «За Зимову війну» Пам'ятний хрест Війни братніх народів Інгерманландський хрест Білої Стіни Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами Великий хрест з мечами (6 липня 1940) Хрест Маннергейма 2-го класу (5 лютого 1942) 1-го класу (31 грудня 1944) Орден Білої троянди Командор Командор 1-го класу Почесний доктор університету Гельсінкі (1957).
Іноземні нагороди Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія) Орден Орлиного хреста 2-го класу (Естонія) Офіцер ордена Почесного легіону (Франція) Командор ордена Трьох Зірок (Латвія) Орден Великого князя Литовського Гедиміна Великий командор Кавалер Великого хреста Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) Орден Меча (Швеція) Командор Кавалер Великого хреста
Нагороди Третього Рейху Почесний хрест ветерана війни з мечами Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Німецький хрест в золоті (17 серпня 1943) Лицарський хрест Залізного хреста (5 серпня 1944)
Примітки
Література Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Посилання Біографія на mannerheim.fi Біографія на blf.fi Біографія на brantberg.fi