Інженерні війська України — рід спеціальних військ у Збройних силах України, що призначений для інженерного забезпечення бойових дій. Підрозділи інженерних військ є у кожному з видів Збройних сил України, а також окремо у Командуванні Сил підтримки Збройних Сил України.

Серед основних завдань мирного часу — виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів і застарілих боєприпасів, участь в охороні гідротехнічних споруд і мостів під час паводків та льодоходів, спільно з ДСНС— в ліквідації наслідків стихійних лих та в миротворчих місіях.

Історія

Від Незалежності до російського вторгнення Інженерні війська України були започатковані 15 вересня 1992 року. 30 вересня 1992 року на базі Управління начальника інженерних військ Київського військового округу було сформовано управління начальника інженерних військ Головного штабу Збройних Сил України.

Після розпаду СРСР на території України знаходилася значна кількість інженерних з’єднаннь, у тому числі: 7 бригад, 10 полків, 9 окремих армійських (корпусних) інженерносаперних батальйонів, 22 окремих дивізійних інженерно-саперних батальйонів, 3 інженерні склади, 3 центральні інженерні бази, арсенал, ремонтний завод, а також Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. Штатна чисельність інженерних військ Сухопутних військ на території України станом на кінець 1991 року, без врахування військових (дивізійних) інженерів, нараховувала близько 32,8 тис. посад.

З 1992 у військових округах (надалі – оперативних командуваннях) були створені інженерні управління, а в видах, арміях (надалі – армійських корпусах), дивізіях (надалі – бригадах), окремих бригадах та полках – відповідні інженерні служби, що дозволило організувати систему управління інженерними військами Збройних Сил України. Завершенням створення основ інженерних військ можна вважати 1999 рік, коли було розформовано зайві інженерні частини та сформовано інженерні війська центрального підпорядкування та Сухопутних військ ЗСУ.

З 2001 по 2005 рік інженерні війська зазнали масштабних (скороченнь):

209 інженерно-саперну бригаду у 2001 році було переформовано в 803 інженерний полк, який в 2003 році було розформовано; 91 інженерно-саперну бригаду в 2004 році було переформовано в 91 інженерний полк; 23 понтонно-мостова бригада у 2002 році була переформована у 808 понтонно-мостовий полк; 10 інженерно-саперну бригаду у 2003 році було переформовано в 703 інженерний полк

Протягом 2003—2004 років були розформовані: 210 понтонно-мостова бригада, 101 понтонно-мостовий полк, 73 інженерний полк, 137 інженерний полк, 14 інженерний полк, 80 Центральна база інженерних боєприпасів. Таким чином, на кінець 2005 року в інженерних військах з бойових частин залишилось тільки чотири інженерні полки.

У 2004 році відбулися суттєві зміни у структурі системи органів військового управління ЗСУ, що призвело до змін в системі управління всебічним забезпеченням, у тому числі інженерним забезпеченням. Зокрема, 20 листопада 2004 року було сформовано Командування сил підтримки ЗС України, якому були підпорядковані інженерні війська разом з Центральним управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення ЗС України, яке було сформовано у квітні 2004 року. Командування сил підтримки ЗС України об’єднало під своїм управлінням крім Центрального управління інженерних військ також Центральні управління радіоелектронної боротьби, РХБ захисту та Центральне воєнно-топографічне управління. Начальник інженерних військ вийшов із безпосереднього підпорядкування начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу ЗСУ, а переформоване Центральне управління інженерних військ перестало бути окремим та самостійним органом військового управління, тому функції які були спорідненими перейшли до штабу Командування сил підтримки ЗС України.

В грудні 2012 року РНБО очолюване тодішнім президентом Януковичем прийняло нову Концепцію реформування і розвитку ЗС України на період до 2017 року, відповідно з якою планувалося подальше скорочення ЗС України, у тому числі інженерних військ. Після розформування у 2010 році Командування сил підтримки ЗС України — Центральне управління інженерних військ та його підпорядковані військові частини й установи було знову підпорядковано Головному управлінню оперативного забезпечення ЗС України.

До початку російсько-української війни підрозділи інженерних військ брали участь у миротворчих операціях за кордоном, а також ліквідації наслідків стихійних лих в Україні.

Російсько-українська війна З початком війни розпочався другий період розбудови українських інженерних військ, а саме їх відновлення в умовах АТО. Зокрема, у 2015—2016 роках було сформовано 48-у інженерну бригаду та 16-й окремий полк оперативного забезпечення.

4 липня 2017 року на Луганщині відбулись військові навчання із застосуванням техніки дистанційного розмінування УР-77. До занять залучалися інженерні підрозділи оперативно-тактичного угрупування «Луганськ», зокрема 14 ОМБр.

На замовлення Міністерства оборони України, ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» проводить ремонт понтонно-мостового парку (ПМП) — комплекту наплавного мосту для подолання військовою технікою водних перешкод. Напередодні Дня незалежності України в 2018 році вже було відвантажено перші шість ланок понтонно-мостового парку. На ланках було проведено відновлення зовнішньої обшивки, відновлені всі шарнірні з'єднання і механізми для автоматичного розкриття ланок при скиданні на воду.

У вересні 2018 року мостобудівний підрозділ ЗСУ працював над відновленням сполучення через річку Горинь селищ Удрицьк та Висоцьк Дубровицького району, що на Рівненщині.

3 листопада 2018 року на Житомирщині завершилися змагання фахівців інженерних військ Збройних Сил України на кращий понтонний взвод. Переможцем конкурсу став понтонний взвод з міста Новоград-Волинський, друге місце посів взвод військової частини з міста Охтирка, «бронзу» виборов взвод військової частини з міста Бар, четверте місце зайняла команда із міста Білгород-Дністровський.

На початку 2019 року на базі 107-го Центру дорожнього забезпечення сформовано 47-у окрему дорожньо-комендантську бригаду. Вже у вересні 2020 року ця бригада була перетворена на окрему інженерну бригаду.

У 2014—2021 роках підрозділами інженерних військ було побудовано понад 1200 кілометрів оборонних рубежів та створено систему інженерних загороджень загальною протяжністю близько 252 кілометрів. У швидкі терміни підрозділи інженерних військ разом із обласними державними адміністраціями побудували на трьох лініях оборони понад 270 захисних фортифікаційних споруд. Крім того, на першій смузі оборони для забезпечення укриття особового складу встановлено 345 контейнерів та майже 330 модульних металевих захисних споруд МВС-2. Відремонтовано, закуплено та отримано у вигляді міжнародної допомоги майже 500 одиниць інженерної техніки. До того ж групи розмінування знешкодили понад 140 тисяч вибухонебезпечних предметів, очистили понад 896 кілометрів доріг та 17,6 кілометрів залізничних колій, перевірили на наявність вибухонебезпечних предметів майже 2755 га території та 105 об’єктів. Для виконання цих робіт постійно залучається понад 30 груп розмінування.

За мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов’язку, близько 500 військовослужбовців інженерних військ відзначено державними нагородами.

З 24 лютого 2022 року інженерні війська стоять на обороні Української держави. Зокрема, підрозділи інженерної підтримки Збройних Сил України успішно брали участь у контрнаступальних операціях, в результаті яких було звільнено від окупантів Херсонську та Харківську області. Ці операції було б неможливі без понтонно-мостових та інженерно-саперних підрозділів. За виконання зазначених завдань 808-й полк підтримки отримав почесну відзнаку «За мужність та відвагу», а 210-й полк та 250-й ЦІП — Бойові прапори. Окрім того, державними нагородами за успішне виконання завдань відзначено 461 фахівця інженерних військ, один з яких носить почесне звання — Герой України.

Навесні 2023 року інженерні підрозділи розбудовували систему інженерних загороджень на півночі України, щоб унеможливити ймовірні наступальні дії ворога. Так, за 10 діб травня були встановлени протитанкові мінні поля та загородження з використанням понад 5,5 тисяч мін. Крім того, вздовж державного кордону було вирито близько 1,5 тисяч метрів траншей та 3,5 тисяч метрів протитанкових ровів. Обладнано кілька десятків перекритих щілин, укриттів і вогневих позицій для особового складу, а також вогневих позицій для техніки.

Станом на 2023 рік підрозділи інженерних військ виконують повний спектр завдань інженерної підтримки військ. Основними завданнями є пророблення проходів в інженерних загородженнях противника, наведення понтонно-мостових переправ під час контрнаступальних операцій, улаштування інженерних загороджень, фортифікаційн обладнання позицій військ та енергозабезпечення під час оборонних операцій військ.

5 листопада 2023 року перший заступник міністра оборони, генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив про створення десяти додаткових інженерно-саперних батальйонів для розмінування територій. П’ять з цих батальйонів були створені у складі Командування Сил підтримки. Підрозділи вже розпочали сертифікацію як оператори протимінної діяльності.

Завдання Інженерні війська виконують завдання як на фронті, так і в тилу під час бойових дій, допомагають вирішувати логістичні чи захисні завдання.

При підготовці та веденні бойових дій інженерні війська виконують такі основні завдання:

інженерна розвідка противника, місцевості та об’єктів; зведення та обладнання фортифікаційних споруд (окопів, траншей та ходів сполучень, укриттів, бліндажів, сховищ тощо), облаштування польових споруд для розміщення військ (житлових, господарських, медичних); будують різні види інженерних загороджень, проводять встановлення мінних полів, обладнання невибухових загороджень (протитанкових ровів, ескарпів, контрескарпів, надовбів тощо); розмінування місцевості та об’єктів; підготовка та утримання шляхів руху військ; обладнання та утримання переправ на водних перешкодах, зокрема будівництво мостів; видобуток та очищення води в польових умовах та інші. протидії системам розвідки та наведення зброї противника.

Структура

Поточна Центральне управління інженерних військ ЗС України А0107, м. Київ окремі бригади: 47-ма окрема інженерна бригада (на базі 107-го центру дорожнього забезпечення) 48-ма інженерна бригада 49-та окрема бригада розгородження 70-та окрема бригада підтримки 91-ша окрема бригада підтримки 211-та понтонно-мостова бригада 703-тя окрема бригада підтримки 808-ма окрема бригада підтримки окремі полки: 12 окремий полк підтримки 16-й окремий оперативного забезпечення 23-й інженерно-позиційний полк 33-й інженерний полк33-й інженерний полк 1230-й окремий інженерно-технічний полк «ATHENA» окремі батальйони: 1 окремий інженерно-будівельний батальйон 2 окремий інженерно-будівельний батальйон 3 окремий інженерно-будівельний батальйон 534 окремий інженерно-саперний батальйон (Входить до складу 128-ї бригади) окремі роти: 15 окрема понтонна рота центри: 143-й об'єднаний навчально-тренувальний центр «Поділля» 250-й об'єднаний центр інженерної підтримки Центр спеціальних інженерних робіт арсенали і бази: 20-й арсенал інженерних військ А0543, с. Ольшаниця Київської області, м. Ніжин Чернігівської області 3046-та центральна база інженерних боєприпасів А2647, смт Малинівка Чугуївського району Харківської області

Розформовані з'єднання 70-й інженерний полк, Бахчисарай 2001 209-та інженерно-саперна бригада А1175 (в/ч 39226), м. Кременчук Полтавська область переформатована в 803 інженерний полк 2003

210 понтонно-мостова бригада А0234 (в/ч 75110), м. Київ 101 понтонно-мостовий полк (м. Кам'янець-Подільський)

73 інженерний полк (м. Дніпродзержинськ) 137 інженерний полк (м. Бахчисарай) 2004 14-й інженерний полк, м. Острог (в/ч А3993) Розформований 20 серпня 2004 року.