Жа́нна Баліба́р (; 13 квітня 1968, Париж, Франція) — французька театральна та акторка кіно, співачка. Чотириразова номінантка на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» та лауреатка цієї нагороди 2018 року за роль у фільмі Матьє Амальріка «Барбара» .
Біографія Народилася 13 квітня 1968 року в Парижі в сім'ї французького філософа Етьєна Балібара та фізика Франсуази Балібар.
Закінчила ліцей Генріха IV, в 1987-му поступила у Вищу нормальну школу () в Парижі. З 1991 року Жанна навчалася на акторських курсах ФлоранThierry Klifa, Jeanne Balibar, un air de diva. , in Studio magazine, 2000, rééd. in L'Express, Paris, 23 березня 2007., а з наступного року — у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. У 1993 році вона була прийнята до трупи Комеді Франсез.
У кінематографі дебютувала в 1992 році епізодичною роллю у фільмі Арно Деплешена «Вартовий». Відтоді акторка знялася у 50-ти кіно- та телефільмах. Чотири рази (у 1997-98, 2001 та 2010 роках) була номінована на здобуття французької національної кінопремії «Сезар».
З кінця 1990-х виступає також як співачка, зокрема у фільмах (Бал акторок та ін.). Випустила два альбоми — «Paramour» (2003) і «Slalom Dame» (2006), — спільно з французькими музикантами Фредом Пуле і Домініком А. Про її концертні виступи знято документальний фільм Педру Кошти Ne change rien.
У 2013 році дебютувала як режисер, поставивши за власним сценарієм стрічку «Наприклад, Електра».
була членом журу Венеційського (2001) та Каннського (2008) міжнародних кінофестивалів. У 2009 році вона була президентом 14-ї церемонії вручення французької кінопремії Премія «Люм'єр»14-та церемонія Премії «Люм'єр» на сайті AlloCiné.
У 2016 році нагороджена французьким орденом Мистецтв та літератури (офіцер).
Особисте життя Перебувала в шлюбі з Матьє Амальріком, якому народила двох синівJeanne Balibar, entêtante dans Libération du 6 janvier 2012., потім — з письменником П'єром Альфері та з музикантом Філіпом КатріномPhilippe Katerine pose et fait le niais avec ses parents dans Le Monde du 24 septembre 2010..
Фільмографія (вибіркова) Акторка
Режисер, сценарист : Наприклад, Електра / Par exemple, Electre
Театр 1991 : Гниючий чародій, Гійом Аполлінер 1992 : Шлюб мимоволі, Мольєр 1994 : Дон Жуан, Мольєр Дон Жуан, Авіньйонський фестиваль 1994 : Пан Бобль , Жорж Шеаде 1995 : Сквер, Маргеріт Дюрас 1995 : Служанки, Жан Жене 1996 : Клітандр, П'єр Корнель 1997 : Макбет, Вільям Шекспір 1998 : Пентесілея, Генріх фон Клейст 2003 : Дядя Ваня А. П. Чехов 2003 : Атласний черевичок, Поль Клодель, режиср Олів'є Пі 2003 : Живий труп, Л. Толстой 2005 : Соляріс, Станислав Лем, режисер Мартін Вуттке 2006 : Перікола, Жак Оффенбах 2008 : Хвора танцівниця, Борис Шармац; (за мотивами танцю буто) 2008 : Електра, Софокл, читка на Авіньйонському фестивалі 2009 : Атласний черевичок, Клодель, режисер Олів'є Пі 2010 : Вишневий сад, А. Чехов 2012 : Дама з камеліями, А. Дюма, режисер Франк Касторф
Визнання
Нагороди та номінації Жанни БалібарРікКатегоріяФільмРезультат Премія «Сезар»Найперспективніша акторкаЯк я обговорював... (моє сексуальне життя) Мене лякає кохання Найкраща акторка другого плануВаш вибір, мадам Саган Найкраща акторкаБарбара Міжнародний кінофестиваль у Сан-СебастьяніСрібна мушля найкращій акторціКінець серпня, початок вересня Кінофестиваль в СалонікахНайкраща акторкаТільки Бог мене бачить Міжнародний кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-АйресіНайкраща акторкаУ віці Елен Премія «Люм'єр»Найкраща акторкаБарбара
Примітки
Посилання