Стшалків, Стрілково () — один із найбільших таборів на теренах Познанського воєводства поблизу м. Вжесьня (Września; нині місто Великопольського воєводства, Польща), що в ньому перебували у 1919—1923 роках військовополонені та інтерновані військові українських армій та цивільні особи. Створений під час першої світової війни німецькою військовою адміністрацією в розрахунку на утримання 30 тис. військовополонених, займав територію в 75 га. Поділявся на 4 сектори (у кожному — 7—8 великих землянок, бараки, санітарні пункти). З відродженням Польської держави наприкінці 1918 табір перейшов до її юрисдикції та був розширений для утримання 50 тис. осіб. Улітку 1919 року тут перебувало 25 тис. полонених — переважно вояків Української Галицької армії. Невідповідні умови утримання спричиняли високу смертність. Наприкінці 1919 року у Стшалкові перебувало 10,4 тис. українських військових, наприкінці 1920 року — близько 37 тис. У січні 1921 року до табору прибули інтерновані Запасна бригада Армії УНР генерал-хорунжого Н. Никоніва, частини 1-ї Запорізької, 5-ї Херсонської й Окремої кінної дивізій, прикордонного корпусу, перекинуті з інших таборів. Групу військ УНР очолив генерал-хорунжий А. Пузицький. У другій половині 1921 року до Стшалкова переведено підрозділи Армії Української Народної Республіки з кількох інших таборів — Ланцута (липень), Вадовиць і Пйотркова Трибунальського (з обох у вересні), невелику групу з Александрув-Куявського (жовтень). У таборі працювали перенесений із Ланцута Український народний університет (758 слухачів) із військовим факультетом, українська гімназія, перебував Наддніпрянський хор Д. Котка, який гастролював Польщею. Видавалися часописи «Військовий вісник», «Наша зоря», «Нове життя», «Промінь», «Спортсмен», «Студентський вісник» та ін.
У серпні 1922 року більшість українських військових було переведено до табору в Каліші. У так званій промисловій частині табору, залишилося близько 600—700 осіб із так званої групи полковника О. Ковальського. Після остаточної ліквідації табору в червні 1923 року та знесення бараків у Стшалкові залишилася невелика (58 осіб) група українських військових із родинами, які замешкали в будинку колишньої комендатури. Таким чином у Стшалкові й околицях постала українська еміграція, що займалася переважно ремеслом.
Джерела та література Вішка О. В Українці у таборі в Стшалкові // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». — К., 1999. — Вип.3. — С. 167—174. Рубльов О. С. Стшалків, табір // Срібняк І. «Зв'язок з добрармією уже пірвано…» (Створення «української секції» у таборі інтернованих вояків «Збройних сил півдня Росії» у Стшалково, весна — літо 1920 р.) // Гуржіївські історичні читання: Зб. наук. праць. — Черкаси, 2017. — Вип.11. — С. 104—109. Срібняк І. Інтерновані вояки Армії УНР у таборі Стшалково, Польща (друга половина 1921 — початок 1922 рр.): моральний стан та умови перебування // Проблеми всесвітньої історії. — К., 2017. — № 2 (4). — С. 182—195. Срібняк І. «Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922—1923 рр.) // Київські історичні студії: науковий журнал / Київський університет імені Бориса Грінченка; ред. кол. В. Щербак та ін. — К., 2018. — № 1 (6). — C. 33—43. Срібняк І. Національно-патріотична та спортивно-оздоровча мобілізація вояцтва у таборі інтернованих Військ УНР Стшалково (Польща) у 1921—1922 рр.: форми і методи // Ідеологія і політика. — К., 2018. — № 2 (10). — С. 131—146. Срібняк І. Військово-фахова та загальна освіта інтернованого вояцтва Армії УНР в таборі Стшалково, Польща (серпень 1921—1922 рр.): особливості проведення // Європейські історичні студії: науковий журнал. — К., 2020. — № 16. — С. 155—169. Срібняк І. Український аматорський театр у таборі інтернованих Військ УНР Стшалково, Польща, очима театральних критиків, серпень 1921 — липень 1922 рр. (за матеріалами часопису «Промінь») // Синопсис: текст, контекст, медіа. — К., 2020. — Т. 26. — № 2. — С. 48—60. Срібняк І., Палієнко М. Таборова «жива» газета «Промінь» як джерело для реконструкції особливостей життя і повсякдення інтернованих вояків Армії УНР у Стшалково, Польща (1922 р.) // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія, політологія. — Маріуполь, 2021. — Вип. 30. — С. 69—81. Sribniak I. Życie kulturalne i artystyczne żołnierzy Ukraińskiej Armii Ludowej internowanych w obozie w Strzałkowie (lipiec 1921–sierpień 1922) // Polonia Maior Orientalis. — Studia z dziejów Wielkopolski Wschodniej. — 2021. — Т. VIII. — S. 97—112. Срібняк І., Палієнко М. Повсякдення інтернованих вояків Армії УНР у таборах Стшалково і Каліш, Польща, крізь призму публікацій журналу «Наша Зоря» (1921–1923 рр.) // Український інформаційний простір. Київ, 2022. — № 1 (9). — С. 209—232. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41116; http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/257226 Sribniak I., Palienko M. Sport w obozowej codzienności internowanych żołnierzy Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej (Strzałkowo-Kalisz-Szczypiorno) 1921-1922 // Polonia Maior Orientalis. Studia z dziejów Wielkopolski Wschodniej. — 2022. — Т. IX. — S.117—128. (пол.) https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44795; https://www.ejournals.eu/PMO/2022/IX-2022/art/21613/ Срібняк І., Палієнко М. Музично-театральні вечори як одна з форм дозвілля інтернованих українців у таборі Стшалково (Польща) у 1921-1922 рр. // Світ Кліо: науковий історичний збірник. К., 2024. — Вип. 5 (№ 1-2). — С.19—32. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/51844; https://clioworld.com.ua/uk/vipuski-2024/vipusk-5-1-2/vipusk-6/muzichno-teatralni-vechori-yak-odna-z-form-dozvillya-internovanikh-ukrajintsiv-u-tabori-stshalkovo-polshcha-u-1921-1922-rr