Населення Коста-Рики. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,814 млн осіб (124-те місце у світі). Чисельність костариканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,91 ‰ (122-ге місце у світі), смертність — 4,55 ‰ (200-те місце у світі), природний приріст — 1,22 % (97-ме місце у світі) .

Природний рух

Відтворення Народжуваність у Коста-Риці, станом на 2015 рік, дорівнює 15,91 ‰ (122-ге місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,9 дитини на одну жінку (139-те місце у світі). Рівень застосування контрацепції 76,2 % (станом на 2011 рік).

Смертність у Коста-Риці 2015 року становила 4,55 ‰ (200-те місце у світі).

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,22 % (97-ме місце у світі).

Вікова структура

Середній вік населення Коста-Рики становить 30,9 року (108-ме місце у світі): для чоловіків — 30,4, для жінок — 31,3 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,4 року (58-ме місце у світі), для чоловіків — 75,75 року, для жінок — 81,19 року.

Вікова структура населення Коста-Рики, станом на 2015 рік, виглядає таким чином: діти віком до 14 років — 23,12 % (569 181 чоловік, 543 835 жінок); молодь віком 15—24 роки — 17,1 % (419 712 чоловіків, 403 668 жінок); дорослі віком 25—54 роки — 43,9 % (1 062 378 чоловіків, 1 051 058 жінок); особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,6 % (202 401 чоловік, 211 709 жінок); особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,27 % (161 831 чоловік, 188 371 жінка).

Шлюбність — розлучуваність Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,3; коефіцієнт розлучуваності — 2,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — (дані за 2010 рік).

Розселення Густота населення країни 2015 року становила 94,2 особи/км² (115-те місце у світі). Половина населення країни мешкає в містах, п'ята частина в столиці — Сан-Хосе.

Урбанізація

Коста-Рика високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 76,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,74 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).

Головні міста держави: Сан-Хосе (столиця) — 1,17 млн осіб (дані за 2015 рік).

Міграції Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,83 ‰ (67-ме місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці У країні перебуває 1,8 тис. осіб без громадянства.

Коста-Рика є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).

Расово-етнічний склад

Головні етноси країни: білі та метиси — 83,6 %, мулати — 6,7 %, індіанці — 2,4 %, африканці — 1,1 %, інші — 6,2 % населення (оціночні дані за 2011 рік).

Українська діаспора

Мови

Офіційна мова: іспанська. Інші поширені мови: англійська.

Релігії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 76,3 %, євангелізм — 13,7 %, Свідки Єгови — 1,3 %, інші — протестантизм — 0,7 %, інші — 4,8 %, не сповідують жодної — 3,2 % (станом на 2015 рік).

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 97,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,7 % — серед чоловіків, 97,8 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (34-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 1,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,3 % ВВП країни (23-тє місце у світі).

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 8,46 ‰ (151-ше місце у світі); хлопчиків — 9,25 ‰, дівчаток — 7,64 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 25 випадків на 100 тис. народжень (115-те місце у світі).

Коста-Рика входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності.

2014 року зареєстровано 8,8 тис. хворих на СНІД (97-ме місце у світі), це 0,26 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (89-те місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 200 осіб (103-тє місце у світі).

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24 % (73-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,1 % (оцінка на 2009 рік). Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 91,9 % в сільській місцевості; загалом 97,8 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 95,2 %, в сільській місцевості — 92,3 %, загалом по країні — 94,5 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 5,77 км³ на рік, або 1,582 тонни на одного мешканця на рік: з яких 15 % припадає на побутові, 9 % — на промислові, 77 % — на сільськогосподарські потреби.

Соціально-економічне становище Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 45,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 32,4 %; частка осіб похилого віку — 12,9 %, або 7,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 24,8 % населення країни. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,2 %, верхній дециль — 39,5 % (станом на 2009 рік).

Станом на 2012 рік у країні 24,37 тис. осіб не мали доступу до електромереж; 99,5 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99,9 %, у сільській місцевості — 98,3 %. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,877 млн унікальних інтернет-користувачів (92-ге місце у світі), що становило 59,8 % загальної кількості населення країни.

Трудові ресурси Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,268 млн осіб (119-те місце у світі). У державі працює велика кількість громадян з сусідньої Нікарагуа. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 14 %; промисловість і будівництво — 22 %; сфера послуг — 64 % (станом на 2006 рік). 39,08 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (5 % загальної кількості) 2002 року були залучені до дитячої праці. Безробіття 2015 року дорівнювало 8,7 % працездатного населення, 2014 року — 8,6 % (100-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 25 %, серед юнаків — 21,3 %, серед дівчат — 31,4 % (62-ге місце у світі).

Кримінал

Наркотики

Транзитна країна для кокаїну і героїну з Південної Америки; нелегальне виробництво канабісу у віддалених регіонах; зростаюче виробництво кокаїну; значне споживання амфетамінів; зростаючі обсяги вилученої контрабанди на нікарагуанському кордоні (оцінка ситуації 2008 року).

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми () Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Коста-Рики докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв () не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня.

Гендерний стан Статеве співвідношення (оцінка 2015 року): при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої; у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої; у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої; у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої; у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої; у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої; загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ: Національний інституту статистики і переписів Коста-Рики ().

Переписи

Див. також Населення Землі Населення Північної Америки

Примітки

Література

Українською

Російською

Посилання

 — демографічні показники населення світу.  — медико-статистичні показники Коста-Рики.  — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.  — статистичні дані про стан і становище дітей Коста-Рики.  — статистично-економічні показники Коста-Рики.  — економіко-статистичні показники Коста-Рики від Міжнародної організації праці.  — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.  — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).  — оцінки населення світу.