Васи́лів — село в Білоцерківському районі Київської області. Входить до складу Узинської міської громади.
Історія
Село Василів засноване в 16 столітті за сприяння його власника — князя Януша Острозького.Teresa Chynczewska-Hennel. Ostrogski Janusz książę (ok. 1554—1620) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102.— s. 193 — 384. S. 485 Входило до складу Кухмістрівщини.
У 1598 році Януш Острозький віддає Василів у власність Трипільським, яким він був винен значну суму, присуджену з нього по процесу за грабежі в маєтках Трипільських, їм Острозьким вироблені. Але в 1600 році Павло Дорогостайський позиває до Трипільських і вимагає повернення йому Василівщини, яка йому судом і повернута. Павло Дорогостайський мав одну дочку, яка видана була за Андрія Фірлея, воєводу Белзького. Фірлей і його дружина померли, не залишивши дітей, а тому всі їхні маєтки дістались сестрі Фірлея — Анні, яка була в шлюбі з Казимиром Тарновським.
Під час Коліївщини через село проходив повстанський отаман Микита ШвачкаЄвген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл..
З часу окупації Росією Василівщина була конфіскована в казну, оскільки Казимир Тарновський був ворожий російському уряду і виїхав за кордон. Але по поверненні з-за кордону Тарновського, який був хрещеним сином імператриці, маєток йому повернуто. Потім негайно їм продано шамбеляну Проскурі, по смерті якого Василівом послідовно володіли дружина його Юзефа і молодший син Антон Васильківський. суддя, який продав в 1828 році Василів Никодиму Романовичу Левандовському. Межі колишнього Василівського маєтку при графах Тарновських і при шамбеляні Проскурі були великі. У них входили такі села і селища: Василів, Макиївка, Перегонівка, а також староства Германівське і Кагарлицьке.
Поблизу села Піщаної в 10-ти верстах від Білої Церкви, лежав і в ХІХ столітті на поверхні землі білий камінь, який жителями визнався за граничний знак Василівщини від Білоцерківщини у давній час. У Васильові в якому землі числилося 1 528 десятин; осіб обох статей православних 671, римських католиків 22 і євреїв 60. У 1740 році у Василеві було тільки 28 дворів, в 1793 — 30 і 338 душ обох статей. Старожитності Василева становлять городище, обнесене валом і замок на острові.Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с. — c. 421—422
Похилевич Л. І. «Сказания о населённых местностях Киевской губернии» писав: «У Василеві ще в минулому столітті графами Тарновськими побудований кам'яний латинський костел, в ім'я Іоанна Хрестителя, який тепер вважається парафіяльним. Спочатку в ньому відправлялося богослужіння греко-католиками». Зараз костел зруйнований, а кладовище, на якому ховали парафіян костелу було радянською владою перетворене в колгоспне поле.
Клірові відомості та метричні книги церкви Успіння Пресвятої Богородиці м-ка Василів Василівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vasy_002.xml
В 1919 р. село було майже знищене бандою, що орудувала на цій території.
В 1926 році утворений колгосп.
Село постраждало внаслідок Геноциду-Голодомору українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 роках. З клірових відомостей можна встановити, що у селі Василів перед голодомором мешкало понад 2000 осіб. За свідченнями очевидців, загальна кількість померлих становить понад 600 жителів. На цвинтарі в 1996 році на місці поховання встановлений пам'ятний знак — металевий хрест.
Сучасний стан
Населення — близько 300 осіб. Масове безробіття. Виїжджають на заробітки до Обухова та Києва. У селі будується православна церква. Діти їздять на навчання у сусіднє село Макіївка.
Відомі уродженці Серажим Катерина Степанівна (1951—2026), українська мовознавиця, текстознавиця, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
Джерело Облікова картка на сайті ВРУ