Вертлюжна гармата — невелика гармата, що змонтована на вертлюзі. На відміну від звичайної гармати, вертлюжна гармата не мала лафетаВертлюжная-пушкаGrose, Francis (1801). Military antiquities respecting a history of the English army, from the conquest to the present time. London: T. Egerton Whitehall & G. Kearsley. p. 402-403.. Така гармата за допомогою вертлюга з шарнірами могла вільно поверталася по горизонталі та вертикалі. Деякі вертлюжні гармати заряджалися з казенника, інші з дулаВертлюжная пушка. Вертлюжні гармати використовувалися в XV—XIX століттях як в сухопутних військах, так і на флоті. У тому числі активно застосовувалися для захисту фортифікаційних укріплень.
Головним завданням вертлюжних гармат було ураження піхоти противника. Ототожнення вертлюжних гармат з кулевринами є помилковим, кулеврина це будь-яка гармата з ребристим стволом, незалежно від калібру, величини чи конструктивних особливостей (у тому числі наявності лафета)Alexzandra Hildred (2009). Peter Marsden (ed.). Your Noblest Shippe: Anatomy of a Tudor Warship. The Archaeology of the Mary Rose, Volume 2. The Mary Rose Trust, Portsmouth. pp. 297–344. ISBN 978-0-9544029-2-1..
Перевагами вертлюжної гармати були висока швидкість наведення на ціль, висока скорострільність, мала вагаВертлюжное орудие. Недоліками вертлюжної гармати була обмежена потужність і величина, тому що вертлюг не міг витримати відбою пострілу великої гармати, також дуже проблематичним було втримання ваги великої гармати. Ненадійні вертлюги ламалися під час стрільби.
Див. також Фоглер Фальконет
Посилання
Література Chase Kenneth, Firearms: A Global History to 1700, Cambridge 2003; Haynes Michael, Lewis & Clark Tailor Made, Trail Worn: Army Life, Clothing & Weapons of the Corps of Discovery, Helena 2003