Володавський повіт (, ) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Володава.

Волості

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей: Володава — с. Шуминка, Воля-Верещинська — с. Воля-Верещинська, Вирики — с. Вирики, Ганськ — с. Ганськ, Городище — с. Вишниці, Дубова-Колода — с. Дубова-Колода, Кривоверба — с. Кривоверба, Опілля — с. Опілля, Острів — с. Острів, Романів — с. Соснівка, Собібор — с. Собібор, Турно — с. Замолодичі, Тисьмениця — с. Тисьмениця, Устимів — с. Устимів.

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: місто Володава і волості Острів, Устимів, Воля-Верещинська, Володава, Вирики, Ганськ, Городище, Кривоверба, Опілля, Романів, Собібор і Турно та села Боднарівка, Білка, Угнин і Хмелів волості Дубова-Колода, села Бабянка, Колеховичі і Тисьмениця волості Тисьмениця.

Розташування Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на півдні з Холмським повітом, на заході — з Любартівським, на північному сході — з Більським повітом, на північному заході — з Радинським, а на сході — з Берестейським Гродненської губернії і Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1900,1 версти.

Населення За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 38 894 українськомовних греко-католиків.

В 1890 р. в повіті нараховувалось 83 474 особи, з них 3 701 особа непостійного проживання, у містах — 13 726 осіб, у селах — 69748 осіб. За віровизнанням: 50 397 православних (до 1875 р. — греко-католики), 15 290 римокатоликів, 15 516 юдеїв, 2 694 протестанти.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 035 осіб (49 389 чоловіків і 48 646 жінок). Найбільші міста — Володава (6673 осіб) та Парчів (6660 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року: Мова Осіб Відсоток українська 54 653 55,75 % польська 21 017 21,44 % єврейська 15 601 15,91 % німецька 4 237 4,32 % російська 2 271 2,32 % інші 256 0,26 % Разом 98 035 100 %

У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 43 576 православних і 44 175 римо-католиків.

Інфраструктура У 1906/1907 роках у повіті діяло 30 православних церков і 7 римо-католицьких костелів.

Див. також Володавський повіт

Примітки

Джерела Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона