Трансавстрійський газогін — газогін природного газу, що прямує східною та південною Австрією від словацько-австрійського кордону до кордону з Італією.
У середині 70-х років для транзиту радянського газу до Італії спорудили Трансавстрійський газопровід (TAG, Trans Austria Gasleitung), що починався у Баумгартен-ан-дер-Марх, куди ресурс подавався через систему газопроводів «Братство» (з плином часу в Бамгартені виник один з найпотужніших газових хабів та торгівельних майданчиків Європи). Далі TAG слідував через східні та південні райони країни до Арнольдштайну на австрійсько-італійському кордоні, де відбувалась передача ресурсу до італійського газогону Тарвізіо – Камізано – Зімелла – Серньяно – Мортара. Довжина траси TAG складає близько 380 км.
Окрім виконання транзитної функції на ітілаійському напрямку TAG забезпечує живлення газових мереж австрійських провінцій Нижня Австрія, Штирія, Бургенланд та Каринтія, а у Вайтендорфі від нього відгалужується SOL Pipeline System (Süd - Ost - Leitung), що постачає природний газ до словенського газопроводу Цершак – Рогатець – Нова-Гориця.
У зв'язку зі зростанням попиту на газ пропускна здатність TAG поступово збільшувалась шляхом прокладання нових ниток. Першу нитку діаметром 950 мм ввели в експлуатацію у 1974 році. У 1988-му проклали другу (TAG II) діаметром 1050 мм, а в 2006 році стала до ладу третя черга (TAG Loop II), діаметром 1000 мм (на окремих ділянках — 1200 мм), після чого загальна пропускна здатність трубопроводу зросла до 48 млрд.м3 на рік.
У складі системи діє 5 компресорних станцій. Особливістю газопроводу є те, що він може діяти в обох напрямах.
Примітки
Джерела