Альберт Кан (; 1869, Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія — 1942, Детройт, Мічиган, США) — американський промисловий архітектор німецького єврейського походження. Один з найвідоміших архітекторів свого часу, автор забудівлі Детройта, неофіційний «батько» радянської «індустріалізації»; голова фірм Albert Kahn Inc. та Albert Kahn Associates.

Біографія Народився в Німеччині в єврейській родині Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів . Був старшим сином рабина в Раунені. Емігрував з батьками в США в 1880.

Навчався архітектурі в фірмі Mason and Rice в Детройті. У 1891 нагороджений стипендією для поїздки в Європу. Там він зустрівся з молодим архітектором Генрі Беконом, і вони разом відвідали Італію, Францію, Німеччину та Бельгію.

У 1896 заснував фірму разом з Джорджем Неттлтоном і Олександром Троубріджем. З 1902 керував фірмою сам.

Перебуваючи в Детройті, центрі американської автомобільної промисловості, Кан пов'язав з ним свою кар'єру.

У 1919 спроектував штаб-квартиру корпорації General Motors.

Робота в СРСР У 1928 запрошений в СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви на чолі групи з 25 інженерів, і протягом 2 років фірма Albert Kahn Inc. підготувала понад 4 000 фахівців, у 1929—1932 спроектувала і організувала будівництво 521 об'єктів Журнал «Тайм» (за іншими даними — 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936—2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; підшипниковий завод в Москві, Волховський алюмінієвий завод; Уральська азбестова фабрика та багато інших .

Проекти Апартаменти по вул. 2900 Схід Джефферсон-авеню, Детройт, 1915 Виробничий центр Рассел, 1916 Будівля Новин Детройта, 1917 Штаб-квартира компанії Ford Motor Company в Нью-Йорку, 1917

Участь в проектуванні виробництв Сталінградський тракторний завод

Галерея

Примітки

Посилання

Chicago Architecture, Edited by John Zukowsky. The Art Institute of Chicago and Prestel Verlag, Munich, London, New York, 1987. Біографія Алберта Кана на сайті Мічиганського університету Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів Марк Меерович. Американські та німецькі архітектори в боротьбі за радянську індустріалізацію

Література Д. Хмельницкий. Танки за хлеб. Американские корни советской военной промышленности. — Москва, «Яуза», 2006. ISBN 87849-214-8