Софі́я Юліа́нівна Альбіно́вська-Мінке́вич (30 листопада 1886, Клагенфурт — 30 червня 1972, Львів) — польська та українська художниця: живописиця та графікиня; членкиня Спілки радянських художників України з 1939 року. Дружина архітектора Вітольда Мінкевича з 1922 року.

Життєпис Народилася року в місті Клагенфурті (нині Клагенфурт-ам-Вертерзее, Австрія) в сім'ї подружжя Броніслави з Лісковських та генерала Війська польського Юліуша Альбіновського. З 1901 по 1906 рік навчалась в художніх школах у Відні: з 1901 року — у приватній школі австрійського художника Гайндріха Штребльова, у 1902—1906 роках — у приватній школі австрійських художників Франца Гогенберґа і Фердинанда Крюї. З 1906 по 1909 рік проживала в Парижі, де спочатку навчалась в Академії Колароссі, а пізніше у Національній вищій школі красних мистецтв. У цей період подорожувала країнами Європи, відвідала Велику Британію, Бельгію, Нідерланди та Італію. З 1909 по 1912 рік продовжила навчання у Відні, у Школі ужиткового і декоративного мистецтва (учителі з фаху — Г. Гогенбергер, К. Мозер, Ф. Гумперт).

З 1912 року мешкала й працювала у Львові де, крім живопису, займалася і математикою, навчалась у Цісарсько-королівській політехнічній школі та Львівському ліцеї. Була активною учасницею мистецького життя міста, організаторкою та у 1917—1939 роках головою жіночого мистецького об'єднання «Союз Львівських мисткинь». Також з 1922 по 1939 рік була заступницею голови «Товариства приятелів образотворчих мистецтв у Львові». У 1926 відвідала Сицилію. Під враженням від поїздки написала низку картин, які демонструвала на художніх виставках у Львові.

Мешкала у Львові в будинку на вулиці Палія, № 3, квартира № 5. Померла у Львові 30 червня 1972 року. Похована на Личаківському цвинтарі (поле № 2).

Творчість Працювала в галузі станкового живопису в жанрах натюрморту, пейзажу, портрету (олія, пастель, офорти, літографії, рисунки). Серед робіт:

«Бретонка» (1908); «Рибалка» (1908); «Жіночий портрет» (1909); «Автопортрет в жовтій шалі» (1913); «Троянди» (1920); «Інтер'єр» (1932); «Цвіт яблуні» (1953); «Червоні троянди» (1955); «Квіти» (1956); «Цикламени» (1960); «Натюрморт з трояндою та книгою» (1960); «Гладіолуси та виноград» (1961); «Морозний день» (1963); «Старий фарфор» (1967); цикли замальовок і літографій «Краєвиди з Парижа» (1907—1909); «Краєвиди з Британії» (1909); «Краєвиди з Гданська» (1923); «Краєвиди Сицилії» (1926). </div> Брала участь у художніх виставках з 1908 року, всеукраїнських з 1945 року, всесоюзних з 1947 року. Зокрема 1934 року у Варшаві та 1938 року у Кракові. У 1940 році експонувалася на Виставці образотворчого мистецтва західних областей України і народної творчості гуцулів в Москві, у 1949 році на 2-й виставці творів львівських радянських художників у Львові, 1954 року на Обласній виставці, присвяченій 300-річчю возз'єднання України з Росією у Львові і Києві, 1957 року на Ювілейній художній виставці Української РСР в Києві та інших. Еспонувалася також в Парижі і Нью-Йорку. Персональні виставки відбулись у Львові у 1929, 1939, 1956 роках та у 1972 році посмертна.

Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Національному музеї у Львові, Івано-Франківському художньому музеї, приватних колекціях.

Примітки

Джерела Альбиновская-Минкевич, София Юлиановна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — С. 119. . Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна // ; Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна // ; Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна // ; Дорош А. Ю. Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна // Мистецтво Львова першої половини XX століття. Каталог виставки 14 квітня — 24 серпня 1994 р. — Львів. — Львів: Каменяр, 1996; ; Альбіновська-Мінкевич Софія Юліанівна // ; In propria persona. Malarzy polskich portret własny ze zbiorów Lwowskiej Galerii Obrazów: katalog wystawy. — Wydanie: Muzeum Śląskie, 1997. ;

О. Ямборко Альбіновська (Альбіновська-Мінкевич) Софія Юліанівна // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1: А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. — Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. — С. 51. — ISBN 978-966-02-8960-4.