Етіотропна терапія (причинна, каузальна) (, причина + , поворот, напрям; , лікування) — лікування, спрямоване на усунення причини виникнення захворювання.
Етіотропна терапія призначається у тих випадках, коли етіологічний чинник, що став поштовхом патологічного процесу, продовжує знаходиться в організмі і негативно впливає на нього. Суть етіотропної терапії полягає у застосуванні засобів, які спрямовані на ліквідацію першопричини виникнення захворювання, а не на полегшення самопочуття людини і усунення симптомів хвороби.
Види етіотропної терапії У фармакотерапії до етіотропної терапії можна віднести застосування: протимікробних засобів для системного застосування (антибактеріальних, сульфаніламідних, антипротозойних, противірусних, протигрибкових), терапевтичний ефект яких зумовлений їхньою дією на збудника захворювання; імунобіологічних препаратів: анатоксинів та імуноглобулінів, специфічних гіперімунних сироваток, бактеріофагів, пробіотиків; антидотів при інтоксикаціях внаслідок вживання отруйних речовин; протиглисних засобів при лікуванні гельмінтозів; хіміотерапевтичних препаратів, що діють на пухлинну клітину для пригнічення росту пухлин. Лікарський засіб призначається з метою знищення чинника, що «запустив» хворобу, став першою ланкою ланцюга патогенезу.
У хірургічній практиці етіотропним лікуванням вважаються: радикальні операції для видалення сторонніх тіл, пухлин; операції по корекції вроджених вад розвитку.
У етіології внутрішніх хвороб тварин, окрім біотичних факторів і токсинів, часто вирішальне значення мають порушення умов утримання та догляду за твариною. Це так звані абіотичні фактори. В одних випадках вони є основною причиною хвороби, а в інших виступають у ролі чинників, що сприяють зниженню резистентності організму живої істоти, на фоні чого біотичні фактори проявляють свою патогенну дію. Усунення абіотичних факторів також належить до етіотропної терапіїВнутрішні хвороби тварин / В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, В.В.Влізло та ін.. - Біла Церква, 2012. - Ч. 1. - 528 с. ISBN 978-966-2122-27-5. - С.22.
Приклади
Лікування інфекційного захворювання антибактеріальними препаратами. Антибактеріальні препарати є етіотропними (тобто діють на причину — бактерії), для лікування бактеріальної інфекції. Але етіотропною терапію можна вважати тільки тоді, коли:
збудник вже встановлений; доведено чутливість патогенного мікроорганізму до певного антибіотика.
Коли збудник ще не визначено, лікар призначає препарат до результатів мікробіологічного дослідження — терапія буде емпіричною. Те ж саме можна сказати і про противірусні препарати, або будь-які інші.
Лікування пацієнтів з алергією Основним методом лікування пацієнтів з алергією є етіотропна терапія. Сенс етіотропного лікування алергій полягає не у тому, щоб призначити ліки людині з алергією, а, навпаки, передбачає максимальне виключення контакту алергену з чутливим до нього організмом. При алергії на пір'я птахів, заміна перової подушки на ватяну чи щоденне вологе прибирання у домі, де мешкає людина з алергією на домашній пил — етіотропна терапія.
Лікування анемії препаратами заліза Причиною зниження гемоглобіну крові може бути: недостатнє надходження заліза в організм з їжею (при голодуванні), порушення всмоктування заліза через певний стан/хворобу, приміром, у пацієнта після резекції шлунка, надмірною втратою заліза — при хронічних кровотечах, підвищення потреби організму в залізі (у вагітних жінок). Незалежно від причини виникнення анемії, з метою усунення дефіциту заліза, лікар усім пацієнтам порадить приймати препарати заліза. Але етіотропною терапія буде тільки в людини, що голодувала.
Примітки
Джерела