«Ганнуся» — російська повість Григорія Квітки-Основ'яненка, надрукована скорочено у 1832 році в журналі «Телескоп» під назвою Харківська Ганнуся, й у повному обсязі у 1839 році окремою книжкою в Харкові під назвою Ганнуся.
Сюжет В основі сюжету дві взаємодоповнюючі лінії — пошуки нещасною матір'ю своєї дочки та стражденне життя дівчини Ганнусі, яка вважала себе сиротою. На довгому шляху розшуків дівчини автор зводить матір і дочку з різними людьми. Це — багаті люди, поміщики, мораль яких зрозуміла (наприклад, їхнє намагання зробити Ганнусю коханкою) і простолюд, позитив яких відчувається повсякчас (селянка з Барилівки, Чучукалка, коцарка Запорожчиха з Гончарівки), які виховували Ганнусю в праці. Селян і селянок автор презентував глибоко моральними. Г. Квітка-Основ'яненко ідеалізував селянське життя, поєднавши дві різні історії — молодість мадам Резе та життя Ганнусі.
Персонажі оповідач Ганнуся Чучукалка — опікунка Ганнусі Сюсюрчиха — відьма Катерина Резе — мати Ганнусі Мадам Ламбо — гувернантка Катерини Резе Олександр Резе — батько Ганнусі Запорожчиха — коцарка
Переклад У 2013 році перекладена на українську мову В. Ю. Кисиленком (самвидав).
Примітки
Література Кравченко В. О., Кисель О. В. Г. Квітка-Основ'яненко писав повість «Ганнуся» «…для слави слобожан»
Посилання Григорій Квітка-Основ'яненко - Ганнуся (переклад українською В. Кисиленка)