Фінляндія, відома як країна тисячі озер, володіє значним, але часто недооціненим природно-ресурсним потенціалом, прихованим у надрах Балтійського кристалічного щита. Сучасні геологорозвідувальні дослідження свідчать про унікальну специфіку фінської мінерально-сировинної бази. На відміну від країн із багатими покладами вуглеводнів, цей регіон вирізняється колосальними запасами рудних корисних копалин. Фінляндія є провідним європейським постачальником хрому, кобальту, нікелю та металів платинової групи, які відіграють критично важливу роль у розвитку високотехнологічних галузей та глобальному переході до відновлюваної енергетики.

Загальна характеристика

На території Фінляндії виявлені значні запаси руд ванадію, хрому, апатитів (2-е місце в Європі після України, 1998), кобальту (3-є місце в Європі), а також торфу, руд заліза, міді, цинку, нікелю і нерудних корисних копалин (табл. 1).

Основні корисні копалини Фінляндії станом на 1998-1999 роки Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Метали платинової групи, т 248   1,15 г/т   Барит, тис. т 200 200 44 (BaSO4) 0,1 Залізні руди, млн т 175 275 30 (Fe) 0,1 Золото, т 16 60 3,2 г/т   Кобальт, тис. т 23 34 0,05 (Со) 0,4 Мідь, тис. т 120 730 0,8 (Cu)   Нікель, тис. т 10 110 0,7 (Ni)   Ртуть, тис. т   1 0,001 0,7 Свинець, тис. т 50 50 0,3 (Pb)   Срібло, т 800 2000 50 г/т 0,1 Апатити, млн т   6,3 7 (Р2О5)   Цинк, тис. т 723 1518 2,7 (Zn) 0,3 Хромові руди, млн т 70,4   26 (Cr2O3) 1,55

Окремі види корисних копалин

Залізо. Родовища залізняку розташовані в центральній і північно-західній частинах країни і пов'язані з лептитовою формацією карельського орогенезу. Руди представлені залізистими кварцитами (родовище Пахтовара), апатито-магнетитами (Каймаярві та інші), магнетитовими скарнами (Тервола, Оріярві) та ільменіт-магнетитами (Отанмякі та інші). Розробляються комплексні магматичні і скарнові родовища.

Титанові і ванадієві руди приурочені до східної околиці найбільшої титанорудної провінції Балтійського щита. Родовища пов'язані з нижньо- і середньопротерозойськими ультраосновними масивами габро-піроксеніт-дунітів і контролюються розломами субмеридіонального простягання. Основні запаси титанових і ванадієвих руд зосереджені в родовищах Отанмякі і Муставара.

Хромові руди сконцентровані в єдиному промисловому родовищі Кемі, розташованому на північному березі Ботнічної затоки. Родовище пов'язане з масивом анортозит-серпентинітового складу, що залягає на контакті кварцитів і сланців з ґнейсами архею. Запаси хромітів родовища Кемі оцінюються в 50 млн т при вмісті триоксиду хрому 24,8 %. Співвідношення Cr до Fe в рудах 1,55:1.

Руди кольорових металів сульфідного типу (міді, нікелю, кобальту та ін.) зосереджені в межах Ладозько-Ботнічного пояса (Головний сульфідний пояс Фінляндії) північно-західного простягання. Головні. родовища мідно-нікелевих руд приурочені до ефузивно-осадових метаморфічних утворень свекофено-карельського комплексу. Виявлено мідно-нікелеві лікваційні родовища, пов'язані з ультрамафітами (Коталахтінська зона сульфідного пояса — родовища Коталахті, Хітура, Маккола та інші, середній вміст нікелю 0,7–1,2 %, міді 0,3 %), і колчеданні стратиформні родов. карельського типу, що асоціюють з чорними графітовими сланцями (родовища Оутокумпу, Вуонос, Хаммаслахті та інші; вміст міді 1–3,5 %, кобальту 0,2 %, нікелю 0,1 %, цинку 1–7 %, золота 0,8–1 г/т, срібла 8–11 г/т).

Родовища поліметалічних руд є в південній частині Балтійського щита і пов'язані з породами лептитової формації. Руди, крім свинцю і цинку, містять мідь, золото, срібло та інші елементи.

Родовища руд благородних металів розташовані в межах Головного сульфідного поясу, в зоні нікеленосних родовищ в південній частині країни, в районі м. Кемі і в північної Лапландії. Золото, срібло і платиноїди є в рудах сульфідних родовищ (Оутокумпу, Віханті, Ваммала та ін.), родов. золото-сульфідної формації з кварцом (Ільоярві, Гавері), в розсипах донного типу (Інарі, Лемменйокі), а також разом з урановою мінералізацією — в кварцито-конґломератах середнього докембрію (Паукаянваре). Прогнозні ресурси МГП Фінляндії незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).

Родовища руд рідкісних металів пов'язані з пегматитами і карбонатитами. Пегматитові жили виявлені головним чином у Південно-Фінляндській і Центрально-Фінляндській зонах, що обрамовують орогенний масив гранітів рапаківі. Основні родовища — Кемійо і Кангасала. У пегматитах виявлені сподумен, лепідоліт, монацит, берил, колумбіт, апатит та інші мінерали. Найбільш відомі карбонатитові родовища Соклі (Фінська Лапландія) і Силіньярві (центральна частина Головного сульфідного поясу). Руди містять пірохлор, флогопіт, циркон, баделеїт, ільменіт, магнетит (до 25 %), апатит. Флуорапатит містить 1,2 % SrO і 0,4 % оксидів рідкісних земель.

Уран. Родовища уранових руд приурочені до карельського кварцитово-сланцевого комплексу і до його границі з архейським ґрануліт-граніто-ґнейсовим комплексом. Деякі родовища пов'язані зі свекофенськими метаморфічними породами. Найбільші родовища: Кесанкітунтурі (Коларі) Палтамо, Ноутіярві і група родовищ Паукаянваре.

Нерудні мінеральні ресурси. На території Фінляндії виявлено значну кількість родовищ нерудних корисних копалин: апатитових руд, каоліну, польового шпату, вапняку, тальку, азбесту, воластоніту, бариту та ін.

Див. також

Історія освоєння мінеральних ресурсів Фінляндії Гірнича промисловість Фінляндії Геологія Фінляндії Гідрогеологія Фінляндії Економіка Фінляндії Географія Фінляндії

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.