Ві́дпуст, індульге́нція (, від indulgeo — дозвіл,у римо-католицькій церкві) — відпущення тимчасових покарань церквою за гріхи, які були раніше прощені Богом в таїнстві примирення (Сповіді).
Визначення За Катехизмом Католицької Церкви:
Теоретичне підґрунтя індульгенцій Індульгенції базуються на віруванні в те, що гріх, хоча прощений, повинен, тим не менш, мати кару на землі або в чистилищі. Церква може відпустити ці кари завдяки заслугам Христа та святих.
Практикування індульгенцій постало в ранній церкві, коли сповідникам і тим, хто зазнавали мучеництва, дозволялося заступатися за покаяльників — і таким чином втихомирювати кару, накладену на них. Пізніше, схоластами було розроблено вчення про заслуги святих, які Бог надав у розпорядження церкви. Серед благочестивих дій, за які можна було отримати індульгенції, могли бути і грошові пожертви на будівництво й утримання храмів. Недобросовісне ставлення до індульгенцій призводило до розповсюдження зловживання ними і було однією з головних причин атаки Лютера на церкву під час Реформації.
Сьогодні індульгенції надаються папою для заохочення побожності та доброчинства під час великих свят та періодів покаяння.
Див. також
Гріх Смертельні гріхи Сповідь Викуплення Чистилище Західне християнство Східне християнство
Примітки
Джерела Катехизм католицької церкви. Католицька енциклопедія. Издательство францисканцев. М, 2002. Лозинский С. Г. «История папства», М. 1986 Посилання Індульгенція // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Індульгенція // Індульґенція //