Аттіліо Демарія (; 19 березня 1909, Буенос-Айрес — 11 листопада 1990, Аедо) — аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Амброзіану-Інтер» та збірні Аргентини та Італії, ставши з останньою чемпіоном світу.

Клубна кар'єра Народився 19 березня 1909 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець команди «Сьюдадела Хуніорс».

У дорослому футболі дебютував 1926 року виступами за «Естудьянтіл Портеньйо», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 108 матчах чемпіонату.

У 1931 році недовго захищав кольори клубу «Хімнасія і Есгріма».

У 1932 році Демарія перейшов в італійський клуб «Амброзіана». В перший рік гри Демарії в клубі «Інтер» посів лише 6-е місце, але потім клуб став прогресувати і три роки поспіль посідав 2-е місце у чемпіонаті Італії, слідом за надзвичайно сильним в ті роки «Ювентусом». У 1933 році клуб досяг фіналу Кубка Мітропи, в якому програв «Аустрії», багато в чому завдяки геніальному форварду австрійців Маттіасу Сінделару, який забив у другому матчі три м'ячі.

У 1936 році Аттіліо, як і багато інших аргентинців, що грали в Італії і отримали громадянство цієї країни, повернувся на батьківщину, боячись призову в армію, організованому у зв'язку з італо-ефіопською війною. В Аргентині грав за «Індепендьєнте» (Авельянеда) та «Естудьянтіл Портеньйо».

Проте вже у 1938 році Демарія повернувся в Мілан і знову виступав за «Амброзіану», з якою він переміг у Кубку Італії у 1939 році та чемпіонаті Італії в 1940 році. 11 квітня 1943 року Демарія провів останній матч за «Інтер», в якому чорно-синя команда програла «Віченці» 1:2. Всього за «Інтер» Демарія провів 295 матчів і забив 86 м'ячів.

У першому повоєнному чемпіонаті Італії 1944 року грав за «Новару», після чого був граючим тренером у клубах другого італійського дивізіону «Леньяно» та «Козенца» і 1948 року остаточно завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірні 1930 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Того ж року він поїхав у її складі на перший чемпіонат світу в Уругваї, на якому провів один матч 19 липня з Мексикою і разом з командою здобув «срібло». В червні наступного року Аттіліо ще двічі виходив на поле у футболці національної команди на місцевому турнірі в іграх проти збірної Парагваю.

В 1932 році італійське походження Демарії дозволило йому отримати італійське громадянство, і в тому ж році він дебютував у складі збірної Італії, 27 листопада у грі проти збірної Угорщини, яка завершилася з рахунком 4:2. У 1934 році Демарія разом з італійською збірною відправився на домашній для Італії чемпіонат світу, там він зіграв один матч в переграванні чвертьфіналу з Іспанією і став з командою чемпіоном світу. А в 1935 році Демарія став чемпіоном Центральної Європи.

14 квітня 1940 року Аттіліо провів свій останній матч у футболці «скуадри адзурри» у товариській грі проти збірної Румунії. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала дев'ять років, провів у формі італійської збірної лише 13 матчів, забивши 3 голи. Також 1933 року захищав кольори другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 4 матчі, забив 4 голи.

Кар'єра тренера Після недовгої роботи на посді граючого тренера з «Леньяно» та «Козенцою» Демарія повернувся до Аргентини, де очолював клуби «Хімнасія і Есгріма» та «Альміранте Браун».

Помер 11 листопада 1990 року на 82-му році життя.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1926 «Естудьянтіл Портеньйо» ПД 3 0 3 0 1927 ПД 27 8 27 8 1928 ПД 35 9 35 9 1929 CE 14 9 14 9 1930 ПД 27 11 27 11 1931 КЧ 2 0 2 0 1931 «Хімнасія і Есгріма» ПД 1 0 1 0 1931–32 «Амброзіана-Інтер» A 32 8 32 8 1932–33 A 30 13 КЦЄ 6 4 36 17 1933–34 A 34 12 КЦЄ 2 0 36 12 1934–35 A 30 10 КЦЄ 2 1 32 11 1935–36 A 29 7 КІ 2 1 КЦЄ 5 2 36 10 1936 «Індепендьєнте» ПД 3 1 3 1 1937 «Естудьянтіл Портеньйо» СД (ІІ) 16 9 16 9Усього за «Естудьянтіл Портеньйо» 127 46 127 46 1938–39 «Амброзіана-Інтер» A 23 3 КІ 4 0 27 3 1939–40 A 29 12 КІ 1 0 КЦЄ 2 1 32 13 1940–41 A 29 6 КІ 1 0 30 6 1941–42 A 22 3 КІ 1 1 23 4 1942–43 A 10 2 КІ 1 0 31 2Усього за «Амброзіану-Інтер» 268 76 10 2 17 8 295 86 1944 «Новара» ЧІ 16 5 16 5 1945–46 «Леньяно» B-C 15 2 15 2 1946–47 «Козенца» B 31 0 31 0 1947–48 B 13 0 13 0Усього за «Козенцу» 48 0 48 0Усього за кар'єру 475 130 10 2 17 8 502 140

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Клуб Чемпіон Італії (1): «Амброзіана-Інтер»: 1939-40 Володар Кубка Італії (1): «Амброзіана-Інтер»: 1938-39 Збірна Чемпіон світу (1): Італія: 1934 Віце-чемпіон світу: 1930 Чемпіон Центральної Європи (1): Італія: 1933—1935

Посилання Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».