Середньовічне мистецтво західного світу охоплює широкий спектр територій і часу, понад 1000 років мистецтва в Європі, а часом і на Близькому Сході і в Північній Африці. Воно включає в себе основні художні напрямки та періоди, національне і регіональне мистецтво, жанри, відродження, прикладне мистецтво та самих митців.

Історики мистецтва намагаються класифікувати середньовічне мистецтво в основні періоди і стилі, часто з певними труднощами. Загальноприйнята схема включає в себе наступне: пізні фази раннього християнського мистецтва, мистецтво періоду міграцій, візантійське мистецтво, острівне мистецтво, дороманське мистецтво, романське мистецтво і готичне мистецтво, та багато інших періодів в межах цих основних стилів. Крім того, кожний регіон, в основному в процесі становлення націй або культур, мав свій особливий художній стиль, наприклад, англо-саксонське мистецтво або скандинавське мистецтво.

Середньовічне мистецтво створювалось у багатьох мистецьких засобах, і праці, які вціліли у великій кількості, включають в себе скульптури, ілюміновані рукописи, вітражі, роботи по металу і мозаїки, всі з яких мають більш високу виживаність, ніж інші засоби, такі як фрески, роботи по дорогоцінним металам або текстиль, в тому числі і гобелени. Особливо на початку періоду, витвори так званого «прикладного мистецтва» і декоративно-ужиткового мистецтва, такі як вироби по металу, різьблення по слоновій кістці, емаль і вишивка з використанням дорогоцінних металів, ймовірно цінувались більш високо, ніж живопис або монументальна скульптура.Heslop відслідковує почато зміни до «десь 12-го ст.», цитата, 54

Середньовічне мистецтво в Європі розвинулось з мистецької спадщини Римської імперії та іконографічних традицій ранньої християнської церкви. Ці джерела були змішані з енергійною «варварською» мистецькою культурою Північної Європи, щоб утворити чудову художню спадщину. Дійсно, історію середньовічного мистецтва можна розглядати як історію взаємодії між елементами класичного, ранньохристиянського і «варварського» мистецтва.Kitzinger (весь), Hinks (особл. частина 1) та Henderson (глави 1, 2 & 4) зокрема розглядають цю тему.Google books .

Крім формальних аспектів класицизму, існувала безперервна традиція реалістичного зображення об'єктів, яка збереглися у візантійському мистецтві протягом усього періоду, у той час як на Заході вона періодично з'являється, поєднуючись і часом конкуруючи новими експресіоністськими можливостями, створеними в Західній Європі, і північною спадщиною енергійних декоративних елементів. Цей період завершився Відродженням, яке сприймалось його митцями як відновлення навичок і цінностей класичного мистецтва, а художня спадщина Середньовіччя в результаті була принижена протягом кількох століть. З часів відродження інтересу і розуміння до мистецтва Середньовіччя в 19 столітті, його сприймають як період величезних досягнень, який лежить в основі розвитку пізнішого Західного мистецтва.

Огляд

У Середньовіччі спостерігалося зниження процвітання, стабільності і населення в перші століття періоду —до близько 800 р.н. е., а потім досить стійкий і загальний ріст до масивного відкату внаслідок чорної смерті в середині 14-го ст., яка, за оцінками, вбила не менше третини всього населення Європи, з переважно більшим відсотком на півдні і меншим на півночі. Багато регіонів не повернули колишню чисельність населення до 17 століття. За оцінками, населення Європи досягло найнижчої точки близько 18 млн. у 650 році, подвоїлось до 1000 року і становило більше 70 мільйонів у 1340 році, якраз перед Чорною смертю. У 1450 році воно було ще тільки 50 мільйонів. До цих цифр, Північна Європа, особливо Велика Британія, вносила меншу частку, ніж сьогодні, а Південна Європа, включаючи Францію, — більшуFordham University Josiah Russell's figures — всі оцінки, очевидно, досить неточні.. Збільшення добробуту, для тих, хто вижив, зазнало набагато меншого впливу від Чорної смерті. Приблизно до 11 століття великій частині Європи не вистачало праці в сільському господарстві, з наявністю великих обсягів невикористовуваних земель, а середньовічний кліматичний оптимум був на користь сільського господарства до 1315 року.

В середньовічному періоді врешті-решт припинились навали і вторгнення ззовні на територію «західного» світу, якими характеризувалось перше тисячоліття. Арабські завоювання 6-7-го століть раптово і безповоротно відрізали всю Північну Африку від західного світу, а до кінця Середньовіччя ісламські народи поступово підкорили Візантійську імперію, і лише наприкінці Середньовіччя католицька Європа, повернувши Іберійський півострів на південному заході, в черговий раз отримала мусульманську загрозу з південного сходу.

На початку середньовічного періоду найбільш значними творами мистецтва були дуже рідкісні і дорогі предмети, пов'язані зі світськими елітами, монастирями та великими храмами, і якщо релігійні, головним чином створювались ченцями. До кінця Середньовіччя роботи значного художнього інтересу можна було знайти і у невеликих селах і значному числі буржуазних будинків в містах, а їх виробництво було в багатьох місцях важливою місцевою промисловістю, де митці з духовенства вже були винятком. Однак правило Святого Бенедикта дозволяло монастирям продаж творів мистецтва, і зрозуміло, що протягом усього періоду ченці могли створювати твори мистецтва, в тому числі світські, комерційно для світського ринку, а монастирі могли наймати світських фахівців у разі необхідності.Dodwell (1982), pp. 22–23, and Chapter III

З вцілілих витворів мистецтва може залишитися враження, що майже все середньовічне мистецтво було релігійним. Це далеко не так; хоча церква стала дуже багатою за Середньовіччя і часом була готова щедро витрачати на мистецтво, було також багато світського мистецтва еквівалентної якості, яке однак постраждало від набагато більшого відсотку зносу, втрати і руйнування. В Середньовіччі, як правило, не існувало концепції збереження старих робіт за їх художні достоїнства, на відміну від їх асоціації зі святим або засновником, а в наступні періоди Ренесансу і бароко, як правило, зневажливо ставились до середньовічного мистецтва. Більшість розкішних манускриптів епохи раннього середньовіччя мали щедрими коштовні обкладинки для книг з дорогоцінних металів, слонової кістки і дорогоцінного каміння; сторінки в новому переплетенні і рельєфи зі слонової кістки з обкладинок збереглися в набагато більшій кількості, ніж повні обкладинки, які в основному колись були позбавлені їх цінних матеріалів.

Більшість церков було перебудовано, найчастіше кілька разів, але середньовічні палаци і великі будинки були втрачені з набагато більшою швидкістю, і це також стосується їх оснащення і прикрас. Наприклад, в Англії церкви збереглися практично без змін з кожного століття, починаючи з 7-го, і в значних кількостях для більш пізніх сторіч — лише одне місто Норвіч налічує 40 середньовічних церков — але з десятків королівських палаців не зберігся жоден, збудований раніше 11-го століття, і лише декілька залишились з іншої частини періодуБіла вежа (Лондонський Тауер) була закладена 1078 року, збереглися деякі пізніші королівські апартаменти у Тауері, а також зала та частини Елтамського палацу, найбільш значущих середньовічних залишків у неукріпленому королівському палаці Британії.. Аналогічна ситуація склалася в більшості країн Європи, хоча папський палац в Авіньйоні 14 ст. зберігся практично без змін. Багатьох тривалих наукових суперечок з приводу дати і походження окремих творів стосуються саме світських зразків, тому що вони набагато рідші — так Британський музей відмовився від англо-саксонської броші Фуллера, вирішивши, що це неправдоподібна підробка, і невеликі окремо стоячі світські бронзові скульптури настільки рідкісні, що дата, походження і навіть автентичність обох з двох кращих прикладів є предметом суперечки вже протягом десятилітьмаленька каролінзька(?) Кінна статуя Імператора у музеї Карнавале, Париж, Hinks, 125-7; та бронзова статуя чоловіка, який бореться з левом, 12(?) ст., вважались за походженням англійськими, німецькими або сицилійськими, див. Henderson (1977), 135—139..

В середньовічному мистецтві використання цінних матеріалів було постійним; до кінця періоду, набагато більше, як правило, витрачалось на покупку матеріалів, ніж на оплату митцям, навіть якщо вони не були ченцями, виконуючими свої обов'язки. Золото використовувалось для предметів для церков і палаців, особистих прикрас і деталей одягу, і — закріплене до задньої частини скляної мозаїки — як суцільний фон для мозаїки, або використовувалось як сусальне золото для мініатюр в рукописах і живописі на дерев'яних панелях. Багато об'єктів з використанням дорогоцінних металів були виготовлені з розумінням, що вони можуть бути продані в майбутньому за ціною матеріалу — оскільки тільки ближче до кінця періоду з'явилась можливість інвестувати в щось інше, крім як в нерухомість, якщо не з великим ризиком або без вчинення лихварства.

Дорожчий за золото пігмент пігмент ультрамарин, який робили з розмеленого ляпіс лазулі походженням лише з Афганістану, широко використовувався у готичний період. Його переважно використовували для зображення синьої зовнішньої мантії Діви Марії, а не неба. Слонова кістка, часто розфабована, лишалась важливим матеріалом майже до кінця Середньовіччя. Її використання добре демонструє зсув у мистецтві розкоші з церковних до світських витворів: на початку періоду відбувався зсув у використанні від створення консульських диптихів до релігійних об'єктів (таких як обкладинки книжок, релікварії та патериці), але у готичному періоді серед багатіїв стали звичайними такі світські об'єкти зі слонової кістки як прикрашені тримачі для дзеркал, скриньки та гребінці. Оскільки тонкі панелі зі слонової кістки з вирізьбленим рельєфом рідко можна було повторно використати, їх збереглося досить багато. Так само багато збереглося і сторінок манускриптів, хоча їх якраз повторно використовували, зішкрябуючи попередній текст і наносячи новий, і зараз вони є палімпсестами.

Оскільки сторінки манускриптів спочатку робилися з велуму, навіть вони були дорогі: коли англо-саксонське абатство Морквермут-Ярроу 692 року хотіло зробити три копії біблії — з яких збереглася одна як Аміатинський кодекс () — спочатку вони планували розвести корів, щоб отримати 1 600 телят для вироблення необхідної кількості велуму.Grocock, Chris наводить деякі розрахунки у Mayo of the Saxons and Anglican Jarrow, Evidence for a Monastic Economy , згідно з якими вівці потребували в три рази менше землі на одну сторінку, ніж телята. 1 600 телят є стандартною оцінкою, див.

Папір став доступний лише в останні сторіччя періоду, але за сучасними стандартами залишався надмірно дорогим; гравюри по дереву, які продавалися паломникам у святилищах, часто мали розмір з коробку сірників або менше. Сучасна дендрохронологія виявила, що більшість дубу, використаного для дерев'яних панелей раннього нідерландського живопису 15-го ст.,  було вирубано у долині Вісли (Польща), звідки його транспортували вниз по річці, далі Балтійським та Північним морями до фламандських портів, а потім витримували декілька роківCampbell (1998), 29 і наступні сторінки описують золото, пігменти та інші матеріали.

Мистецтво Середньовіччя є широким поняттям і історики мистецтв традиційно поділяють його на декілька великих фаз, стилів або періодів. Середньовіччя не почалося і не закінчилося в якусь точну дату, так само як і не було одночасним у всіх регіонах західного світу, а те саме справджується і для його основних фазДискусія щодо дат у Calkins (1979), xix-xx, Kitzinger (1955), 1, Beckwith (1964), 9.. Ці основні фази коротко описані у наступних секціях статті.

Ранньохристиянське та пізньоантичне мистецтво