«Єлена і чоловіки» () — франко-італійський фільм-драма 1956 року, поставлений режисером Жаном Ренуаром з Інгрід Бергман і Жаном Маре в головних ролях. Стрічка є третьою роботою режисера з трилогії, якій передують «Золота карета» (, 1953) і «Французький канкан» (, 1955).
Сюжет Париж, 1880 рік. Польська княгиня Єлена Сороковська (Інгрід Бергман), жінка добросерда, вірить, ніби на неї покладена особлива місія: допомагати деяким чоловікам здійснити їхні покликання. Взявши участь в долі композитора, оперою якого зацікавилася міланська «Ла Скала», вона опинилася на мілині і готується вийти заміж за старого взуттєвого магната Мартена-Мішо (П'єр Бертен). 14 липня, в день взяття Бастилії, вона зустрічає в натовпі графа Анрі де Шевенкура (Мел Феррер), який знайомить її з генералом Ролланом (Жан Маре), нинішнім кумиром парижан й усієї Франції. Генерал явно зачарований прекрасною полькою. Вона вручає йому маргаритку як талісман.
Незабаром генералові пропонують портфель військового міністра, і він приймає цю пропозицію. Проте його радники хочуть, щоб він узяв у свої руки владу. Роллан не наважується вийти за рамки закону. Радники доручають Анрі переконати Єлену, щоб та підштовхнула генерала до дії, якщо вже її краса так його вразила. Вона зустрічається з Ролланом у замку Мартена-Мішо неподалік від того місця, де генерал командує навчаннями. Мартен-Мішо включається у гру і негайно відкладає шлюб за умови, що майбутній уряд підвищить митні збори на закордонне взуття. Але Анрі починає жалкувати, що втрутився в цю справу. Він кохає Єлену і розуміє, що ризикує її втратити.
Виконуючи завдання, Єлена радить генералові направити ультиматум Німеччині, яка не хоче відпускати полоненого на прізвище Відобан, який випадково приземлилося там на повітряній кулі. Роллан слухається її поради, і Німеччина поступається. Генерал знову тріумфує. Уряд, зляканий його зростаючою популярністю, відправляє його у заслання в Бурбон-Сален, а потім і віддає під арешт. Радники Роллана, натхненні результатами виборів, вважають, що Роллану більше нічого втрачати, а тому він повинен грати ва-банк. Нове побачення Єлени з генералом організоване в таємному «будинку» Рози ля Роз у Бурбон-Салені. Генерал втікає з-під арешту і приходить до Єлени. Але Анрі у відповідь йде в контратаку. За допомогою циганського табору, що осів неподалік, він влаштовує так, що Єлена опиняється в його руках, а Роллан їде зі своєю колишньою коханкою — не в Єлисейський палац, а на південь, назустріч коханню.
У ролях
Інгрід Бергман ···· княгиня Єлена |-valign="top" |align="right"| Жан Маре || ···· ||граф Франсуа Роллан Мел Феррер ···· Анрі де Шевенкур |-valign="top" |align="right"| Жан Рішар || ···· ||Ектор Магалі Ноель ···· Лолотт |-valign="top" |align="right"| Жульєт Греко || ···· ||Міарка П'єр Бертен ···· ''Мартен-Мішо
Жан Клодіо ···· композитор |-valign="top" |align="right"| Еліна Лабурдетт || ···· ||Полетт Ескоф'є Дора Долл ···· Роза ля Роз |-valign="top" |align="right"| Фредерік Дюваллес || ···· ||Годен Жак Жуанно ···· його син |-valign="top" |align="right"| Рено Марі || ···· ||Флері Гастон Модо ···· ''циганський барон
Виробництво Значна частина «Єлени і чоловіків» знімалася французькою і англійською мовами одночасно. Між французькою версією і англійською, названою «Париж творить дивні речі» (), є деякі відмінності. На початку англійської версії немає персонажа Жана Клодіо — композитора, якому допомагає Єлена. Вирізана велика кількість маленьких фрагментів сцен, а одна сцена зникла цілком: дуель Мела Феррера зі своїм суперником в кафе. Рено Марі (головний радник Роллана), що з'являється у багатьох сценах, замінений на Джорджа Гіггінза. Англомовна версія коротша від французької на 12 хвилин.
Примітки
Джерела
Посилання (станом на 14.06.2016) (станом на 14.06.2016)