Ференц Деак (; 17 жовтня 1803, Шейтер — 28 грудня 1876, Будапешт) — угорський політичний діяч. «Батько» Австро-угорської угоди 1867 року.

Життєпис Був шостою дитиною в родині Ференца Деака-старшого і Ержебет Шібрік. Мати Деака померла при пологах, і до 1808 хлопчик виховувався у свого дядька Йожефа Деака в Залатарноке, а потім за виховання молодшого брата взялися його старші брат і сестри — Антал, Йожефа і Клара.

1817 р. вступив до Королівської академії наук в Дьйорі. У 1817-1819 навчався на філософському факультеті, самостійно вивчав історію права і конституції. Дворічну юридичну практику проходив у Будапешті. 1823 р. здобув диплом юриста.

1839 р. обраний у члени Угорської академії наук, а 1855 став її президентом.

У 1824-1832 працював адвокатом у комітаті Зала і секретарем комітету у справах сиріт. 1833 Деак змінив свого брата Антала на посаді представника угорського сейму в Братиславі і приєднався до опозиції. Він захищав права селян, боровся за свободу слова і віросповідання та скасування смертної кари. Його методи пасивної боротьби, на думку Джавахарлала Неру, слугували прикладом для подальших національних рухів Ірландії та Індії.Неру Д. Взгляд на всемирную историю. В трех томах. - М. : Прогресс, 1977. — Т. 2. - С. 230.

Йому вдалося згуртувати опозиційні кола в Партію Деака і встати в її чолі. У 1848 в першому угорському уряді Лайоша Бат'яні Деак отримав портфель міністра юстиції.

Коли революція переросла у визвольний рух, Деак намагався бути посередником в переговорах між угорським урядом і Віднем. Зазнавши невдачі в цих переговорах, Деак поїхав в свій маєток в Кехідакустані. Після розгрому революції Деак закликав вести політику пасивного опору Габсбургам. 1854 р. продав свій маєток і переїхав до Будапешту.

15 квітня 1865 газета «Pesti Napló» опублікувала відому статтю Ф. Деака, що поклала початок переговорам про укладення Австро-угорської угоди.

Після 1867 зіграв значну роль у підготовці цивільного кодексу, а потім відійшов від активної політичної діяльності.

Помер 28 січня 1876 від хвороби серця і був похований на кладовищі Керепеші.

Ім'ям Ференца Деака названа одна з центральних площ угорської столиці. Під нею міститься вузлова станція будапештського метрополітену.

Примітки

Джерела Budapest Pocket Guide Dario Castiglione, Ian Hampsher-Monk. The history of political thought in national context