Молодший жуз ( — Кіші-жуз), також Бек-арис — казахський жуз, група казахських родів і племен, що мешкали в степових районах Західного Казахстану, і яка складалася з трьох великих родоплемінних об'єднань: алим (алим-ули), бай-ули і жеті-ру. Чисельність жузу на рубежі XIX — початку XX століть складала 1,1 мільйона осіб .
Роди і племена молодшого жузу Алими (алим-ули). Алимули перекочували від берегів Іргизу до гір Каратау, мешкали в пониззі річки Сирдар'я — на Куандарії, Жанадарьї, Каракумдику, довкола озер Кулакши і Барбі-Кайракти. Деякі роди алимів відкочували на північ Каспію, досягаючи річок Жем, Темір, Сагиз, Уіл, Хобда, Жаїк, зимували в околицях Аральського моря, біля підніжжя гір Мугоджари, в низов'ях Сирдар'ї. Бай-ули (бай-ули). Казахські байули є нащадками племені алшин. У XII столітті плем'я бегулінців (або байулінців) з прийшло в західний Казахстан зі сходу, а у XIV — XV століттях частина байули мігрувала на Південний Урал, де інкорпорувалася в середовище башкирських бурзян. У XIX столітті казахи-байулинці кочували між річками Урал і Емба. Жеті-ру (жеті-ру). У X столітті мешкали на берегах Аральського моря і по обидва боки від Амудар'ї. Згодом мігрували на північ до Іртиша, розселившись на територіях сучасного Казахстану і Киргизстану.
На початку XIX століття від Молодшого жузу відокремилася і пішла за Урал Внутрішня, або Букеївська орда (букеївці).
Див. також Старший жуз Середній жуз
Примітки
Джерела