Бе́рег — частина земної поверхні, в межах якої простежується постійна взаємодія суші та моря. Форми та обриси рельєфу залежать від вікових вертикальних рухів рівня моря. Велику роль у розвитку береги відіграють морські течії, припливи та відпливи, морські хвилі. Останні руйнують край суші або нагромаджують біля берегів рухомі наноси. Всі берега морів поділяють на дві великі групи: намивні, або акумулятивні корінні молоді (скидові), майже не змінені морем утворені з досить стійких кристалічних порід абразійні, що піддаються інтенсивному розмиву
Вивчення динаміки берегів має велике значення для їх укріплення, портобудування, навігації тощо.
Література
Берега / П. А. Каплин, О. К. Леонтьев, С.А, Лукьянова, Л. Г. Никифорова. М., Мысль, 1991, 479 с. ISBN 5-244-00449-2.