Чернігівський обласний навчально-методичний центр культури і мистецтв (ОНМЦКіМ) — один з провідних носіїв збереження та розвитку української культури, реалізації політики в галузі народної творчості і культурно — дозвіллєвої діяльності Чернігівської області.

Історія 21 січня 1939 року РН Комісарів України прийняла постанову про реорганізацію баз художньої самодіяльності і створення обласних Будинків народної творчості. На привеликий жаль під час Великої Вітчизняної війни документи про створення і роботу ОБНТ не збереглись. Хто був першим його директором невідомо.

Після звільнення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників розпочав свою роботу обласний Будинок народної творчості. Першим після воєнним директором була призначена Новикова Галина Михайлівна. У ті після воєнні роки ОБКТ виконував функції методичного центру культурно-освітньої роботи в містах та селах Чернігівщини. Важливі і відбудові народного господарства, відновлення і відродження культури нашого народу, створення клубних осередків, які були підпорядковані відділам народної освіти, а в 1953 році відділ у справах культурно-освітньої роботи перейменований в обласне управління культури.

Не в кожному селі, селищі на той час були клуби, Будинки культури. В тяжких умовах і почав працювати колектив ОБНТ. Працівники ОБНТ постійно виїздили в міста та села області по питаннях організації і створення культосвітніх закладів, надання методичної і практичної допомоги в їх роботі, створення творчих самодіяльних колективів, формування їх репертуару. Переважна частина їх робочого часу була в районах, яких в ті роки в області було 44 райони. В райцентрах проводились різноманітні огляди, олімпіади, конкурси, фестивалі художньої самодіяльності. Працівники ОБНТ були і консультантами, концертмейстерами, керівниками і виконавцями. Це вимагало не аби якої майстерності і фахівцем своєї справи. Адже на той час не вистачало кваліфікованих кадрів.

Багато років віддали творчій роботі в ОБНТ: Зоя Несторівна Кавайкіна, Лариса Усикова, Володимир Петрович Авраменко, який з 1975 по 1980 роках був директорам ОБНТ (ОБНТ реорганізований в обласний науково-методичний центр народної творчості і методичної роботи), Володимир Кузьмич Морський, Галина Іллєнко, Тамара Григорівна Морська. З 1976 по 1985 рік в центрі працював редактором талановитий і відомий поет, не тільки на Чернігівщині але і в Україні, Іванов Дмитро Йосипович. Понад 30 років в центрі працювали досвідчені, висококваліфіковані, професіонали своєї справи Анатолій Якович Тарасенко та Володимир Миколайович Зима. Вони при центрі створюють аматорські кіно-відеостудію та фото клуб «Чернігів», яким згодом було присвоєно почесне звання «народні». Широкої популярності і визнання набула і народна аматорська слайд студія, якою в свій час керував Сергій Данілов. Ще в 60 роки в ОБНТ створене об'єднання художників аматорів «Деснянська палітра» керівник Василь Миколайович Мігрін.

З 1980 по 1984 роки працював директором центру Леонід Пилипович Дмитренко, а з 1984 року його змінила Емілія Миколаївна Чеканова. Чимало новаторських починань, створення інноваційних закладів в області на рахунку працівників центру Алли Матюшенко, Віри Карапути.

У 1990 році реставрується підвальне приміщення по вулиці Шевченка і організовується робота Арт-клубу, який завоював визнання у багатьох мешканців міста і області. Тут влаштовуються постійні виставки художників-аматорів, майстрів народної творчості, клуб творчої інтелігенції міста. Особливо слід згадати ті далекі 50 роки, коли не вистачало кваліфікованих кадрів, керівників аматорських колективів. При ОБНТ, Ніжинській та Чернігівській музичних школах відкриваються шести місячні, а згодом десяти місячні курси баяністів-хормейстерів, керівників духових та танцювальних колективів за рахунок колгоспів та радгоспів області.

Випускники цих курсів і до сьогоднішнього дня працюють керівниками окремих колективів. Особливим творчим злетом аматорського мистецтва, була підготовка до Всесоюзного фестивалю самодіяльної творчості, присвяченого 50 річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Багатьом аматорським колективам та окремим виконавцям запам'яталися Всеукраїнські телевізійні фестивалі «Сонячні кларнети», які розпочалися в 70 роках і проіснували до середини 80 років. Велика і організаційна підготовка цих телеконкурсів була на плечах усього колективу центру. З 1975 по 1980 роки директором центру працював Володимир Петрович Авраменко, який розпочав нелегку роботу з колективом по капітальному ремонту виділеного приміщення, де раніш розміщувався обласний історичний музей.

Новітня історія З 1981 року на посаду директора призначений — Шапко Олексій Сергійович, саме за його ініціативою і керівництва по вулиці Толстого в Чернігові розпочались реставраційні роботи по відбудові приміщення першого в Україні обласного центру народних ремесел для дітей та юнацтва, урочисте відкриття якого відбулось у 1996 році. Центр народних ремесел і нині успішно продовжує роботу по прищепленню дітям та юнацтву любові до прекрасного народного ремесла.

У кінці 80-х років в навчально-методичний центр культури і мистецтв прийшов працювати відомий на Чернігівщині фольклорист, заслужений працівник культури України Василь Іванович Полевик, який створює при центрі фольклорний колектив. На жаль, цей колектив проіснував недовго. В. І. Полевик зібрав і записав понад тисячу народних пісень Чернігівщини. Центром видано більше 20 збірок.

В ОБНТ з 2003 р. по 2005 р. працював народний артист України, відомий композитор Анатолій Максимович Пашкевич. По його ініціативі при центрі почала працювати творча лабораторія. Працюючи в центрі Анатолій Максимович створює декілька відомих пісень «В саду зрубали яблуню стару», «Я твоє останнє літо» і ряд інших, які виконувала відома співачка народна артистка України Раїса Кириченко.

Впродовж багатьох років в Чернігові проводяться марш-паради духових оркестрів області, звіти аматорських колективів та окремих виконавців районів і міст Чернігівщини. Цьому передувала значна робота колективу навчально-методичного центру.

Народна творчість

Образотворче мистецтво

Перше товариство художників Чернігова було засноване наприкінці 1916 року. Воно об'єднувало як художників-професіоналів, так і художників-аматорів. У ньому, наприклад, працювали видатні художники: І. Г. Рашевський, Г. О. Коваленко, С. Д. Бутник, М. І. Жук.

На першій обласній виставці були представлені найкращі роботи народних майстрів, талантів з районів. Ця виставка виявила високу майстерність народних умільців. Живописні полотна художників: Карпенко О. І., Фалька В. А., Світюка О. М., Шамаєва О. І., відображали події воєнних років. Перед очима відвідувачів поставали образи народних месників на полотнах Недашковського С. М. («Партизани Чернігівщини», «Ковпаківці»); тему мирної праці й краси Сіверського краю по своєму розробляли чернігівські художники: Безручко Д. М., Шевченко А. В., Єфименко В. С., а також Чуприна А. К., Яремко І. А., Яцигна Ю. В. (м. Ніжин); Буренко А. К., Потапов А. С. (м. Прилуки); Бурий Б. І., Купюра В. А. (м. Остер) та ін. Була представлена Новгород-Сіверська школа різьблення по дереву.

Фольклор

ОНМЦКіМ активно впроваджується робота по відродженню та збереженню самобутніх звичаїв, традицій та обрядів. Згідно виконання Державної та однойменної обласної Програми по охороні та збереженню нематеріальної спадщини в області постійно проводяться фольклорні експедиції, фестивалі, огляди, свята.

Для відзначення найбільш активних збирачів, знавців фольклору Чернігівщини в області започаткована Обласна щорічна Премія імені Василя Івановича Полевика — фольклориста, етнографа, заслуженого працівника культури України.

В області нараховується 565 фольклорних колективів, в них бере участь 4123 чоловік в тому числі 27 «народних аматорських» (інформація про кількість взята з сайту https://chocnt.org.ua/publ/18-1-0-39 ).

Вокально-хоровий жанр

Серед усіх жанрів аматорського мистецтва в Чернігівській області вокально-хоровий жанр займає найважливіше місце, як найбільш масовий і розвинений. Чернігівський край багатий своїми пісенними традиціями. Хорові колективи та ансамблі Чернігівщини поділяється на мішані та однорідні, з народною та з академічною манерою виконання, мають різноманітний розширений репертуар.

Колективи демонструють нові творчі здобутки, заряджають високою духовною енергією, натхненням, любов'ю до прекрасного шанувальників хорового співу. Хорових колективів в області налічується — 128, вокальних ансамблів — 684, ансамблів малих форм — 796.

Помітна виконавська майстерність і сценічна культура виявляється в діяльності багатьох «народних аматорських» колективів, яких в Чернігівській області нараховується — 46.

Хореографія

В області працюють понад 400 хореографічних колективів, в яких біля 7000 учасників. Це колективи народного, естрадно-сучасного, бального танцю, та циркові колективи. Стають популярними театри танцю. Найкращі ансамблі мають почесне звання «народний аматорський», та зразковий. В області налічується 29 колективів.

Видатною подією стало створення Чернігівського Обласного осередку Національної хореографічної Спілки України, яку очолює головний балетмейстер ОНМЦКіМ Джим Л. А. і до складу правління якого увійшли найкращі фахівці з хореографії:

викладач кафедри хореографії Ніжинського Державного педагогічного університету ім. М. В. Гоголя, заслужений артист України — Кирилюк В. М. керівник народного аматорського ансамблю танцю «Дружба» міського Палацу культури м. Чернігова, заслужений працівник культури України — Горбачук Г. С. заслужений працівник культури України, директор хореографічної школи м. Ніжина Тимошенко Г. Л. керівник зразкового театру танцю «Слов'яни» м. Чернігова Дядечко В. В. керівник естрадного ансамблю танцю «Ярмарок» м. Чернігова Агафошин Є. О. керівник зразкового ансамблю танцю «Десняночка» Оленіч О. М. керівник дитячого ансамблю танцю «Антошка» смт. Козелець Чернігівської області Куриленко Т. Л.

Творче життя колективів та їх учасників-це значний внесок у справах збереження, розвитку та широкої пропаганди хореографічного мистецтва; вагомий внесок у справу естетичного розвитку дітей та молоді; посильний вклад у справу збереження спадщини українського народу та пропаганди українського мистецтва танцю на світових сценах.

Вишивка

Прийнято говорити, що на Чернігівщині вишивають у кожному селі. Серед народних промислів вишивання посідає перше місце.

Для Чернігівщини до початку 1960-х років були характерні вишивки білими або червоними та чорними, інколи з обмеженим додаванням синіх ниток. Вишивки Полісся прості і чіткі за композицією. Ромбо-ламана лінія геометричного орнаменту повторюється кілька разів і на сіро-білому тлі лляного полотна вирізняються графічною чіткістю. Дуже поширеними були мотиви дерева життя та берегині, птахів, солярних символів. Ці мотиви присутні на речах домашнього вжитку: наволочках, скатерках, хустках, а також на рушниках. Традиційно на Чернігівщині вишивкою прикрашали жіночий та чоловічий одяг: сорочки, жіночі головні убори, спідниці. Жіночі сорочки оздоблювались на рукавах вишивкою білими нитками безкінечними варіаціями геометризованих та геометричних сюжетів. Любили вводити до білих вишивок невеликими вкрапленнями червоний, чорний та синій кольори. Традиційні техніки: лічильна гладь, мережки, штапівка, вирізування, виколювання, зерновий вивід. Для підсилення загальної виразності в одній роботі використовували кілька типів швів. Так, дуже характерним в поєднанні прозорих швів (мережки, виколювання, вирізування) із щільним настиланням лічильною гладдю. Рукава з'єднувались із сорочкою широким мережаним кольоровим орнаментом, так званою чернігівською розшивкою. Така ж розшивка з'єднувала уставку і станок з коміром.