Долгоруков Григорій Федорович (7 жовтня 1657, Москва, Московське царство — 15 серпня 1723, Санкт-Петербург, Російська імперія) — князь, російський дипломат, сенатор. Брат дипломата Якова Долгорукова.
Біографія Походив із старовинного дворянського князівського роду, син окольничого Федора Федоровича Долгорукова. Із 1668 року — стольник цариці Наталії Наришкіної. Із 1676 року — стольник царя Федора Олексійовича, із 1683 року — стольник царя Петра I. Капітан Преображенського полку, учасник Азовських походів, із 1698 року — намісник Ростовський.
У 1701–1706, 1707–1712 і у 1715–1721 роках — посол Московського царства в Речі Посполитій. Нагороджений орденом Андрія Первозванного, а також польським орденом Білого Орла. У 1708 році в Глухові за наказом імператора Петра І проводив вибори гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського. Брав участь у бойових діях Північної війни на українських землях. Учасник Полтавської битви.
Із 1721 року — у відставці.
Мав трьох синів Олексія, Івана і Сергія та дочку Олександру.
Примітки
Джерела
Долгоруковы и Долгорукие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Кивлицкий Е. А., Лященко А. И., Ореус, И. И., Шубинский С. Н. Долгоруковы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.