Кулямас (көләмәс) — жанр башкирського фольклору, жартівливий прозовий твір з неочікуваним і парадоксальним фіналом. Поширений у фольклорі багатьох народів.
Бакширські кулямаси висміюють такі недоліки людського характеру як обмеженість, жадібність, лінь, марнославство, а також недоліки суспільства — несправедливість, зазнайсто, корупцію і бюрократію.
Головним героєм кулямасу зазвичай є розумний і винахідливий персонаж.
Найпоширенішими є кулямаси про Алдара, Еренсе-сесена, Ходжу Насреддіна, Шомбая. В кулямасі в більшості випадків взаємодіють не більше двох персонажів. Об'єктом гумору і осудження виступають як видумані і узагальнені явища і характери (простаки і дурні, правляча верхівка людей і духовенства), так і реальні люди.
Кулямас відрізняється стрункістю, лаконічність і чіткістю викладки матеріалу. Структура складається з зав'язки і розв'язки.
За формою, змістом і функція кулямас близький до анекдоту.
В башкирській літературі в жанрі кулямаса писали М. А. Бурангулов, С.Агиш, Р. Г. Султангарієв та ін.
Примітки
Література Башкирское народное творчество. В 3 т. Уфа, 1954 (т.1); 1955 (т.2, 3) http://lcph.bashedu.ru/editions/efolk.php?go=folk_id.245 Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 3. З-К. 2007. − 672 с. ISBN 978-5-88185-064-7.; науч.. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа.
Посилання Уральская историческая энциклопедия