Roots () — шостий студійний альбом бразильського треш-метал-гурту Sepultura, що вийшов 20 лютого 1996 року на лейблі Roadrunner Records.
Концепція альбому належить фронтмену Sepultura Максу Кавалері, який хотів створити запис за участі корінних народів Бразилії. Тексти пісень містять відсилання до історії та культури країни, а музика поєднує важкий та уповільнений хеві-метал із гітарами низького строю та національними ударними інструментами. Альбом створено під керівництвом продюсера Росса Робінсона за участі бразильського перкусіоніста Карліньйоса Брауна та музикантів гуртів Korn, Limp Bizkit та Faith No More. Композиція «Itsári» записана в бразильських джунглях разом з індіанцями племені шаванте.
Roots став найбільш комерційно успішним альбомом Sepultura, посівши 27-ме місце в чарті США та 4-те місце в британському хіт-параді. На його підтримку вийшло три сингли — «Roots Bloody Roots», «Ratamahatta» та «Attitude» — на кожен із яких також було знято відеокліп. Окрім того, платівка стала останнім записом «класичного складу» Sepultura: після завершення турне наприкінці 1996 року Макс Кавалера залишив гурт.
Roots вважається одним із найкращих хеві-метал-альбомів 1990-х років. По всьому світові було продано понад 2 млн його примірників, завдяки чому він став «золотим» у США та семи інших країнах. Roots суттєво вплинув на розвиток жанру ню-метал і став однією з перших вдалих спроб поєднання важкої музики з етнічним звучанням, зробивши бразильський колектив всесвітньо відомим.
Передумови
Sepultura була одним з перших відомих метал-гуртів, що не походив з США чи Європи. Колектив утворено 1984 року в бразильському місті Белу-Орізонті. До його першого складу увійшли гітарист Макс Кавалера, його брат барабанщик Ігор Кавалера, бас-гітарист Пауло Пінту-молодший, соло-гітарист Джаїру Гедеш і вокаліст Вагнер Ламун'єр. Останній невдовзі пішов з гурту, а його місце натомість зайняв Макс Кавалера. Четвірка грала важку музику, що поєднувала хардкор-панк із треш-металом, який тільки-но набирав обертів в усьому світі.
Перші релізи Sepultura — мініальбом Bestial Devastation (1985) та лонгплей Morbid Visions (1986) — вийшли на бразильському лейблі Cogumelo Records. 1987 року в оновленому складі із соло-гітаристом Андреасом Кіссером вони записали другий альбом Schizophrenia. Платівка привернула увагу американського лейблу Roadrunner Records, який підписав із Sepultura контракт на розповсюдження альбомів за межами Бразилії. Рання творчість гурту вплинула на становлення світової блек-метал-сцени, а лідер норвезького колективу Mayhem Ейстейн Ошет («Євронімус») навіть став із Максом Кавалерою друзями за листуванням. Наступні релізи гурту Beneath the Remains (1989) та Arise (1991) закріпили популярність Sepultura та зробили їх одним із небагатьох музичних колективів у жанрах треш-метал і дез-метал, чиї альбоми мали високі показники продажів.
На початку дев'яностих швидкий метал втратив провідні позиції на рок-сцені, поступившись гранджу й альтернативному року. Подібно до Metallica, які 1991 року видали повільніший «Чорний альбом», Sepultura відмовилися від швидкісного та віртуозного виконання, зосередившись на важких середньотемпових композиціях з акцентом на ритмічності звучання, заклавши в такий спосіб основи жанру грув-метал. Їхній п'ятий альбом Chaos A.D. (1993) був записаний в Уельсі під керівництвом продюсера Енді Воллеса. Платівка мала експериментальніший характер і містила композиції, створені спільно з Джелло Біафра з Dead Kennedys і Еваном Сайнфелдом з Biohazard, кавер-версію пісні «The Hunt» британського рок-гурту New Model Army й інструментальну композицію «Kaiowas», записану за допомогою етнічних перкусійних інструментів. Новий стиль Sepultura був доступнішим для широкого загалу, а їхні альбоми посідали все вищі місця в хіт-парадах (Arise був на 119 місці, а Chaos A.D. — вже на 32-му) та отримували висвітлення в таких передових музичних виданнях, як розважальний журнал Entertainment Weekly та щоденна газета Los Angeles Times.
Історія створення альбому
Виникнення концепції Ідея створення концептуального альбому за участі корінних народів Бразилії з'явилася у Макса Кавалери після перегляду художнього фільму «» (), знятого 1991 року бразильським режисером Гектором Бабенком за однойменним романом Пітера Маттіссена. За сюжетом два американці вирушають до бразильських джунглів, щоб вмовити індіанців племені ніаруна переселитися в інше місце, звільнивши територію для золотодобувачів. Спочатку головні герої погоджуються налякати представників племені, скинувши на них авіабомби, але потім один з них під впливом наркотиків самотужки підіймає літак в повітря та стрибає в селище з парашутом. Макс Кавалера хотів повторити шлях героя фільму, так само «стрибнувши» в невідомий світ бразильських племен. «Бразилія — країна, що справді багата на мистецтво, і я подумав, що запис з індіанцями — це найкращий спосіб показати справжнє коріння Бразилії, тому що до самби, до чорних, там були індіанці — корінні люди Бразилії» — описував концепцію платівки музикант. Він поділився думками із дружиною Глорією, яка була менеджеркою Sepultura, і та підтримала «божевільну» ідею чоловіка.
До цього бразильські мотиви зустрічалися у творчості Sepultura нечасто. На перших записах гурт намагався бути схожим на європейські та американські треш- і дез-метал гурти, такі як Slayer, Kreator або Venom. Після переїзду до США на початку дев'яностих музиканти стали краще усвідомлювати своє бразильське походження, що знайшло відбиття в альбомі Chaos A.D. 1993 року. Інструментальну композицію «Kaiowas» назвали на честь народу кайова, частини гуарані, відомого через масові самогубства у відповідь на спроби переселити їх із рідних місць у штаті Мату-Гросу-ду-Сул, а в текстах пісень «Manifest» та «Biotech is Godzilla» вбачали алюзію на бразильську сучасність. У пісні «Refuse/Resist» звучала характерна латиноамериканська перкусія; у решті композицій більший акцент у барабанних партіях було зроблено на том-томах. Нарешті, бонус-треком платівки стала кавер-версія пісні бразильського гурту Titãs «Policia», що виконувалася португальською мовою. На новому альбомі бразильських елементів мало стати набагато більше: Кавалера хотів висвітлити не лише проблеми рідної країни, але і її багату культурну спадщину.
Спочатку Кавалера запропонував записати альбом із представниками етнічної групи каяпо, але від цієї ідеї відмовилися через агресивність аборигенів. Представниця бразильського бюро у справах індіанців Анжела Паппіані розповіла музикантам про сотні корінних народів Бразилії, кожен з яких мав власну мову та культуру, та порекомендувала відвідати народ шаванте, відкритіший до візитів «білих людей», ніж інші племена. Починаючи з кінця 1940-х років їхнє життя регулярно висвітлювалося журналістами та стало символом «мирних взаємин» бразильського суспільства з корінним населенням. До того ж 1994 року на лейблі Warner Music вийшов альбом етнічних пісень шаванте Etenhiritipá — Cantos da tradição Xavante. Анжела Паппіані особисто знала вождя племені Сіпасе та сподівалася, що індіанці будуть відкритими до співпраці із Sepultura.
Макс і Глорія Кавалера розуміли, що самотужки не зможуть знайти гроші на поїздку, жартуючи, що вони «не настільки багаті, як Майкл Джексон», тому звернулися до керівництва Roadrunner Records, щоб отримати необхідний бюджет. Представники лейблу мали сумніви щодо проєкту, бо було незрозуміло, як типові «металісти» сприйматимуть безпрецедентне поєднання жанрів. Так, керівник Roadrunner Кес Весселс спочатку скептично поставився до ідеї «записати якийсь регі-альбом із купою напівоголених індіанців», але врешті-решт дав згоду на виробництво.
Продюсування та студійна робота За рекомендацією Монте Коннера для продюсування альбому гурт звернувся до Росса Робінсона, відомого співпрацею з тогочасними метал-гуртами Deftones і Korn. Кавалера був вражений попередніми роботами Робінсона, як-от демозаписом Fear Factory з піснею «Big God», альбомом Deftones Adrenaline, що йому порекомендував пасинок Дейна Веллс, та дебютним альбомом Korn. Продюсер мав репутацію ексцентричної людини, яка могла поводитися в студії дивно, «жбурляючи речі та створюючи хаос»; з іншого боку, його вважали своєрідним «черлідером», який в студії намагався бути якомога ближчим до музикантів. Під час зустрічі з Робінсоном з'ясувалося, що прихильність Sepultura до музики його колишніх підопічних була взаємною: і Deftones, і Korn під час запису своїх дебютних альбомів надихалися попереднім альбомом гурту Chaos A.D.. Музиканти зіграли для Робінсона фрагменти нових пісень, і той із радістю погодився продюсувати їхній альбом.
У жовтні 1995 року гурт вирушив до студії Робінсона Indigo Ranch у Малібу, Каліфорнія. До цього тут було записано дебютний альбом Korn, а після — платівки Manhole, Cold, Human Waste Project, Soulfly, Amen, Slipknot і Machine Head, через що студію пізніше називали «місцем народження ню-металу». В Indigo Ranch було багато вінтажних гітарних підсилювачів і педалей ефектів, тому альбом було записано за допомогою саме цього аналогового обладнання, а не цифрових гітарних процесорів. Гітари, барабани та вокал записувалися в приміщенні в обставинах, наближених до джем-сесій, а численні партії перкусії — у долині неподалік від студії. Як згадував Макс Кавалера, Робінсон намагався відтворити на студійному альбомі атмосферу концертного виступу: «Він був готовий записати все, будь-яку помилку чи спонтанну річ. Запис завжди був увімкнений, тому вдалося зберегти багато цікавих речей, і все це звучало справді живо. Ідеальний приклад — „Spit“. Вона така сира та жива. Слухаючи її в навушниках, ви ніби перебуваєте в студії разом із гуртом».
Запрошені музиканти
Важливою частиною бразильської культури були ударні музичні інструменти, тому для запису альбому музиканти хотіли запросити бразильського джазового перкусіоніста Нану Васконселоса, відомого співпрацею із Доном Черрі, Браяном Іно та Патом Метені. Виявилося, що Васконселос був недоступним на той момент, тому один із режисерів MTV натомість запропонував кандидатуру Карліньйоса Брауна, місцевого музиканта зі штату Баїя, який виступав як сольно, так і з іншими бразильськими артистами. Браун і Sepultura познайомилися на церемонії вручення нагороди MTV Awards і швидко знайшли спільну мову. Виявилося, що перкусіоніст мав африканське коріння, що якнайкраще відповідало концепції альбому: у Бразилії мешкає велика темношкіра діаспора, чию культуру музиканти Sepultura також прагнули відтворити на альбомі. Врешті-решт Браун зіграв у декількох піснях з Roots на різноманітних ударних інструментах, які привіз із собою до Лос-Анджелеса, та навіть заспівав у пісні «Ratamahatta».
Окрім Брауна, у записі взяли участь декілька учасників тогочасних популярних метал-гуртів. Sepultura запросили вокаліста Faith No More Майка Паттона, знайомого їм за спільними виступами на фестивалі Rock in Rio, а продюсер Росс Робінсон — Джонатана Девіса, якого він знав завдяки роботі над дебютним альбомом Korn. Девіс і Паттон взяли участь у записі пісні «Lookaway», придуманої просто в студії за допомогою іншого гостя — DJ Lethal із Limp Bizkit. Також на пісні «Ratamahatta» додаткову перкусійну партію виконав барабанщик Korn Девід Сільверія.
Подорож до племені шаванте
Робота в американській студії тривала близько місяця, після чого Sepultura вирушили до Бразилії, щоб записати пісню разом із племенем шаванте. Гурт домовилися з індіанцями, що ті взамін отримають гроші, необхідні для побудови нової школи, а також роялті від майбутніх продажів альбому. Координатором триденної подорожі стала Анжела Паппіані, яка вирушила до джунглів разом із четвіркою музикантів Sepultura, Россом Робінсоном, Глорією Кавалера та фотографом журналу Time.