Кислотна ванна (; ; ) — технологія оброблення стовбура свердловини в інтервалі продуктивного пласта солянокислотним розчином без нагнітання його в пласт.
Загальний опис
Кислотні ванни призначені для очищення поверхні відкритого вибою і стінок свердловини від цементної та глинистої кірок, смолистих речовин, продуктів корозії, кальцієвих відкладів з пластових вод, а також для очищення фільтру у свердловині зі спущеним перфорованим хвостовиком в інтервалі продуктивного об'єкта, вивільнення прихопленого корком підземного обладнання, очищення вибою і фільтрової частини після ремонтних робіт. Об'єм робочого розчину, при кислотній ванні, становить не більше об’єму стовбура (колони) у заданому інтервалі. Його закачують до вибою, не продавлюючи в пласт. Розчин кислоти витримують в інтервалі обробки 16 - 24 год. Потім кислоту, що відреагувала, разом з продуктами реакції видаляють із свердловини зворотним промиванням. Як промивну рідину використовують воду.
Кислотна ванна може проводитися без тиску і під тиском. Без тиску кислотна ванна проводиться наступним чином: свердловина ретельно промивається водою, водним розчином ПАР, конденсатом тощо, потім кислотний розчин закачується в інтервал розкриття свердловини. Після реакції свердловина знову промивається. Якщо кислотна ванна проводиться в заповненій газом свердловині, то необхідний об'єм розчину закачується в насосно-компресорні труби, а потім гирло свердловини з'єднують із затрубним простором. Після закінчення робіт свердловина продувається на факел.
Кислотна ванна під тиском Кислотна ванна під тиском проводиться в свердловинах, заповнених рідиною. У цьому випадку технологія аналогічна технології кислотної обробки.
Кислотна обробка під тиском застосовують з метою продавлювання кислоти в малопрониклі інтервали продуктивного пласта. Продавлювання кислоти проводять із застосуванням пакера.
При відкритій засувці затрубного простору свердловини та непосадженому пакері у свердловину закачують кислотний склад в об'ємі труб і підпакерного простору, після чого затрубний простір герметизують пакером і закачують кислоту в об’ємі спущених труб з максимальним підвищенням темпу закачування. Слідом за кислотою, не знижуючи тиску, прокачують розрахунковий об’єм продавочної рідини і закривають засувку. Свердловину залишають в спокої до повного спаду або стабілізації тиску.
Див. також кислотна обробка свердловин Методи підвищення нафтовилучення
Література
Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — ISBN 9789669191403.
Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. — Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2018. — 416 с. Качмар Ю. Д. Інтенсифікація припливу вуглеводнів у свердловину / Ю. Д. Качмар, В. М. Світлицький, Б. Б. Синюк, Р. С. Яремійчук. — Львів: Центр Європи, 2004. — 352 с. — Кн. І. Качмар Ю. Д. Інтенсифікація припливу вуглеводнів у свердловину / Ю. Д. Качмар, В. М. Світлицький, Б. Б. Синюк, Р. С. Яремійчук. — Львів: Центр Європи, 2004. — 414 с. — Кн. ІІ.