Anadenanthera peregrina (Йопо) — водяна рослина роду Anadenanthera. Має 2 підвиди. Інші назви «кохоба», «паріка», «кальцієве дерево».
Опис Загальна висота становить від 3 до 18 м заввишки. Зовнішнє доволі схожа на Anadenanthera colubrina. Вкрите чорною корою з шипами і сучкуватими наростами. Стручки рясно ростуть на дереві йопо, вони є пласкими, насіннячка в них відокремлені один від одного. Дозрілий стручок сіро-чорного відтінку, коли розкривається, то дає до 10 бобів.
Насіння включає в себе галюциногени: 2,9-диметилтриптолін, 2-метилтриптолін, N, N-диметилтриптамін (DMT) (5 % від загальної кількості галюциногенів), N-метилтриптамін (NMT), 5-метокси-N, N-диметилтриптамін (20 %), буфотенін (75 %), пірокатехін, сапонарентін, лейкоантоціанідин, орієнтин. Усі вони складають 4 % від загальних речовин, які містяться в листях.
Життєвий цикл Вночі листя дерева згортаються, а ранком розкриваються. Залози на стеблах випускають солодкий нектар, який привертає мурах. У свою чергу мурахи знищують шкідників, які можуть завдати дереву шкоди. Зустрічається у тропічних вологих лісах, частково у саванах.
Поширення Розповсюджено в Колумбії, Венесуелі, Французькій Гвіані, Суринамі, Гаяні, Бразилії.
Ботанічні варіації Anadenanthera peregrina var. falcata Anadenanthera peregrina var. peregrina
Хімічні сполуки Хімічні сполуки, що містяться в A. peregrina, включають:
2,9-dimethyltryptoline – рослинаDr. Duke's Phytochemical and Ethnobotanical Databases 2-methyltryptoline – рослина 5-MeO-DMT – кора, боби 5-Methoxy-N-methyltryptamine – кора Bufotenin – рослина боби Bufotenin-oxide – плоди, боби Catechol – рослина Leucoanthocyanin – рослина Leucopelargonidol – рослина DMT – плоди, боби, стінки плодів, кораMedicina traditional Ergebnisse einethnomedizinischen ... DMT-oxide – плоди N-Methyltryptamine – кора Orientin – листя Saponarentin – листя
Viterine – листя
Кора містить високий відсоток дубильних речовин, 587 мг СЕ/г екстракту.
Використання Споконвічно застосовувався шаманами корінних індіанських народів як наркотичний засіб для спілкування з духами та богами. Збирають насіння-боби йопо зазвичай в січні і лютому, у великих кількостях і часто в урочистій обстановці. З них готують потужний галюциногенний нюхальний порошок. Вперше про нього стало відомо європейцям під час другої подорожі Христофора Колумба на о. Гаїті. Використовувався індіанцями таїно. Вони його отримували ймовірно від карибів або араваків. Відомо також його застосуваннями племенами чибча. Відповідно до повідомлень конкістадорів шамани муїсків передбачали майбутнє, спілкуючись з «дияволом» через вживання порошку йопо. Перші іспанські колоністи в Аргентині відзначали, що індіанці комечин вживали йопо «через ніс» до стану сп'яніння, а в іншому племені ця рослина жувалася для підвищення витривалості.
Насіння цієї росли додавали в чичу, (маїсове ферментоване пиво). Сік з насіння видавлювали в чичу, яку потім пили шамани для прогнозування майбутнього. Цей порошок дозволяв їм проникати в інші реальності.
Сьогодні окрім традиційного індіанського, йопо використовують у медичних цілях: чай з неї п'ють при проблемах з травленням; насіння в поєднанні з чичею допомагають при гарячці, меланхолії і депресії; додають у мед, щоб поліпшити жіночу фертильність, також цей метод може використовуватися і як сечогінний засіб; водночас насіння є абортивними, порошок використовують для лікування головних болів, запору і грипу. Втім використовувати потрібно доволі обережно внаслідок потужного наркотичного ефекту.
Застосування з інгібіторами МАО Задокументовано, що деякі південноамериканські племена вживання боби готуючи їх разом з Banisteriopsis caapi, ліаною, що містить інгібітори моноаміноксидази (МАО). Зазвичай Banisteriopsis caapi жують у роті, а боби Anadenanthera нюхають або курять. Іноді Banisteriopsis caapi можна знайти як компонент нюхальній суміші.
Міжнародно-правовий статус ентеогенів
Примітки
Джерела Wink, Michael, Ben-Erik van Wyk, Coralie Wink: Handbuch der giftigen und psychoaktiven Pflanzen. Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, Stuttgart 2008, ISBN 3-8047-2425-6. Torres, Constantino Manuel; David B. Repke (2006). Anadenanthera: Visionary Plant of Ancient South America. New York, New York: Haworth Herbal Press. ISBN 0-7890-2642-2.