Сесі́ль де Фра́нс (, ; 17 липня 1975, Намюр, Бельгія) — бельгійська і французька акторка.

Біографія Сесіль де Франс народилася 17 липня 1975 року і бельгійському місті Намюрі. З 10 років грала в любительських виставах, з 15 відвідувала курси Жан-Мішеля Фрера. У 17 років Сесіль вирішила продовжити навчання акторській професії у Франції. У середині 1990-х перебувала в роз'їздах між Ліоном і Парижем, де відповідно навчалася на курсах Жана-Поля Денізона і протягом трьох років (1995-98) в Національній школі мистецтв і театральної техніки (, ENSATT) на вулиці Бланш, з'являючись на театральних сценах обох міст.

Сесіль де Франс має дітей Ліно і Джоя від музиканта Гійома Серона.

Кар'єра З 1997 року Сесіль де Франс регулярно знімалася в короткометражних фільмах. Потім продюсер Домінік Бенеар привів її на кастинг її першої повнометражної стрічкиCécile de France. Першої помітною роботою де Франс у кіно була роль у стрічці Рішара Беррі́ «Мистецтво зваблювання». У 2002 році Сесіль де Франс знялася уже в трьох повнометражних фільмах, у яких сформувалося її амплуа романтичної героїні. За роль в «Іспанській таверні» (2002) Седріка Клапіша вона здобула свою першу кінопремію «Сезар» як найперспективніша акторка. У 2003 році де Франс змінила амплуа, знявшись у трилері Александра Ажа «Висока напруга», після показу якого в США її було запрошено для участі у бюджетній голлівудській екранізації роману Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів» (2004).

Серед помітних акторських робіт Сесіль де Франс останніх років — ролі у фільмах «Потойбічне» (2010), «Хлопчик з велосипедом» (2011), «Мебіус» (2013) та ін. У 2015 виконала головну роль у фільмі режисерки Катрін Корсіні «Тепла пора року», де грала з акторками Ізя Іжлен та Ноемі Львовскі. У 2016 році стрічку було висунуто на здобуття премії «Люм'єр» у п'яти категоріях, зокрема за найкращий фільм.

У 2014 році Сесіль де Франс обрана ведучою 39-ї церемонії нагородження премією «Сезар» .

У 2015 році входила до складу журі (очолюваного Абдеррахманом Сіссако) секцій Сінефондасьйон і конкурсу короткометражних фільмів 68-го Каннського кінофестивалю.

У 2017 році знялася в байопіку «Джанго» з Реда Катебом та в комедійній драмі «Мій друг» з Франсуа Дам'єном.

2018 рік розпочався з Берлінського кінофестивалю, де вона була в журі. На завершення фестивалю вона зняла історичну комедію «Мадемуазель де Жонсьє», першу роботу французького режисера Еммануеля Муре у жанрі історичного кіно. Її партнерами стали Едуард Баєр та молода Аліса Ісааз.

На початку 2019 року, через шість років після «Китайської головоломки», де Франс повертається в гумористичний регістр, очоливши жіноче тріо в чорній комедії «Бунтарки» разом з Йоландою Моро та Одрі Ламі.

У виданні словника Larousse за 2020 рік Сесіль де Франс занесена до списку акторок, які з роками змінили свій регістр. Вона повернулася до ролі, яку зіграла у фільмі «Молодий Папа», у його продовженні «Новий Папа», де знялася разом з Джоном Малковичем.

Фільмографія (вибіркова)

Визнання

+ Нагороди та номінації Сесіль де ФрансНагороди та номінації Сесіль де Франс на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Премія «Люм'єр»Найкраща молода акторкаІспанська таверна Найкраща акторкаМадемуазель де Жонк'єр Премія «Сезар»Найперспективніша акторкаІспанська таверна Найкраща акторка другого плануКрасуні Найкраща акторкаМісця в партері Коли я був співаком Сімейна таємниця Тепла пора року Мадемуазель де Жонк'єр Берлінський міжнародний кінофестивальПриз Падаюча зірка Каталонський міжнародний кінофестиваль в СіджасіНайкраща акторкаВисока напруга Золота зірка кіноНайкраща акторка-новачокІспанська таверна Найкраща акторкаСлабка віраКоли я був співаком Приз Ромі Шнайдер Кінофестиваль у Кабурі«Золотий Сван» найкращій акторціМісця в партері Міжнародний кінофестиваль франкомовного кіно в НамюріЗолотий Баяр найкращій акторціДе рука людини без голови Кришталевий глобусНайкраща акторкаМісця в партері Сімейна таємниця Мадемуазель де Жонк'єр Приз Європейської кіноакадеміїНайкраща європейська акторкаХлопчик з велосипедом Премія «Магрітт»Найкраща акторкаПозбав мене від сумнівів Мадемуазель де Жонк'єр

Примітки

Посилання