Мишки гербу Корчак — дрібношляхетський та зем'янський рід в Україні.

Відомості Каспер Несецький стверджував, що рід Мишок — «єдиний» з родом Боговитинів.

Федір NN — дружина Тихна Киселя Михайло — волинський каштелян, староста кременецький Марина — дружина жмудського старости Радзивілла Адам — овруцький староста

Мишки-Холоневські Одна з гілок роду стали підписуватись Мишки-Холоневські від назви їх маєтку — села Холонів. З часом полонізувалась.

Представники Михно (Михайло)

Олехно Мишка-Холоневський, дружина — Анна Козинська Миколай, дружина — Олександра Ободенська Самійло (Самуель), згаданий в 1674 р. Томаш, дружина — Анастасія Острогонська, донька Самуеля Острогонського і Анни Рудакевич Іван (Ян), дружина — Констанція Щеньовська гербу Кушаба, донька Яна Щеньовського і Маріанни Козинської Адам Алоїз (бл.1710†1772 чи 1774) — буський каштелян, дружина — Саломея Контська гербу Брохвич, донька Марціна Контського і Барбари Уршули де Бойєн (de Boyen, von Boien) Ігнацій (бл.1740†1823) — у 1765 році набув від Потоцьких Коломийське староство, королівський камергер (1766), староста щуровецький (з 1771), граф (30.03.1798), дружина — Маріанна Юзефа Гриневецька гербу Пшегоня, донька люблінського воєводи Каєтана Гриневецького і Катажини Стемпковської Станіслав Владислав — граф, 28 січня 1842 отримав підтвердження графського титулу в Російській імперії, безпотомний Адам (бл.1780†1876) — граф, безпотомний Саломея — графиня, дружина князя Юзефа Святополк-Четвертинського (1773†1850) Ян (†1855) — граф, 28 січня 1842 отримав підтвердження графського титулу в Російській імперії, маршалок шляхти володимир-волинського повіту, дружина (бл.1810) — Юзефа Жищевська гербу Побуг (бл.1790†1855), донька любачівського каштеляна Адама Жищевського і Гонорати Мишки-Холоневської Меланія (†1857) — графиня, дружина графа Каєтана Левицького (†1869) Гонората (01.08.1813†01.09.1869) — графиня, двічі одружена: 1-й чол.(бл.1830): Тадеуш Ян Ковнацький гербу Сліповрон (†1830), 2-й чол.(16.10.1839, Хоростків): принц Едуард Франц Людвіг Ліхтенштейнський (22.02.1809†27.06.1864) Адам Юзеф Маврицій (†1877) — граф, дружина (24.08.1836, Горохів) — князівна Каміла Серафіна Святополк-Четвертинська (1810†1877), донька князя Юзефа Святополк-Четвертинського і графині Саломеї Мишки-Холоневської Ян Непомуцен Францішек Ксаверій (нар.1836) — граф, 24.02.1849 отримав підтвердження свого графського титулу в Російській імперії, дружина (1862) — Марія Борх гербу Три Галки (нар.13.07.1836), донька маршалка шляхти вітебської губернії Михайла Борха і Марії Корсак, нащадків не залишили Габріель (бл.1839†05.08.1841, Горохів) — граф, помер в юному віці Ядвіга (нар.бл.1840) — графиня, дружина (з 1870) Здзіслава Фелікса Богуша гербу Пулкозіц (нар.1835) Едвард (05.02.1846, Засув†13.10.1928) — граф, камергер, дружина (21.04.1891, Рудники) — графиня Гелена Марія Людвіка Борковська гербу Юноша (12.07.1863, Бориничі†11.01.1911, Рудники), донька графа Володимира Маріана Борковського і Валерії Слонецької гербу Кораб Марія Валерія (нар.01.05.1892 в Рудниках Ляцьких) — графиня Андрій — канонік львівський, луцький катедральний кустош (РКЦ), депутат на Коронний трибунал (1783) Рафаїл (†1819) — граф (30.03.1798 титул наданий імператором Священної Римської імперії Францом II, староста дубненський, коломийський, літинський, мечник великий коронний, дружина — Катажина Жищевська гербу Побуг, донька Войцеха Жищевського, каштеляна любачівського, і Маріанни Суської гербу Помян Андрій Стефан (1793†1856 чи 1853) — граф, отримав підтвердження свого графського титулу в Російській імперії 28.01.1842 і 21.12.1849, маршалок шляхти (предводитель дворянства) літинського повіту, дружина — Ельжбета Ґіжицька гербу Гоздава (бл.1800†1868), донька поручника кавалерії народової Францішека Салезія Ґіжицького і Вероніки Сулятицької гербу Сас Юзеф Адам Маврицій Бартломей (1825†11.03.1882, Янув) — граф,, дружина — графиня Адаміна Аделя Потоцька гербу Пилява (Золота) (19.02.1839 (чи 1841)†09.01.1902, Варшава), донька графа Юліуша Потоцького і Анелі Анни Урсин-Прушицької гербу Равич Станіслав Стефан (28.12.1868, Янув†05.07.1925, Кельменці) — граф, дружина (03.12.1892, Варшава) — Августина Стаженська (Стажинська) гербу Долива (1873†1953), донька Людвіка Стаженського і Людвіки Дверницької гербу Сас Марія Цецилія (нар.1893, Янув) — графиня Станіслав Август (нар.бл.1900) — граф Ружа (Роза) Гелена (нар.22.03.1902, Варшава) — графиня, шлюб (22.09.1928, Самостшель): Генрик Адам Целестин Мальом де ля Рош (Malhomme de la Roche) (нар.1894) Людвік Ян (нар.05.05.1904) — граф Зофія Магдалена (13.10.1905†08.10.1997, Люблін) — графиня Анджей (Андрій) (січень 1872†1952) — граф, дружина (18.10.1901, Київ) — Тереза Фронцкевич-Радзимінська гербу Бродзиць (†1950) Марія Анеля (нар.бл.1900, Янів) — графиня, шлюб (12.07.1927, Варшава) — Джеймс Брайс Кларк Тереза (1902, Янів)†26.09.1977) — графиня, шлюб (18.09.1926, Варшава) — Антоній Дмоховський гербу Побуг (06.12.1896, Сарнув†23.12.1983, Лодзь) — доктор філософії Ельжбета — графиня, дружина (02.08.1883, Янув) графа Марціна Ігнація Дзєдушицького гербу Сас (11.11.1840, Сихів†31.10.1912, Станькув) Адаміна Аделя — графиня, дружина (16.10.1888, Янів) — Кароль Стажинський гербу Долива (нар.09.08.1853) Марія Францішка — графиня Емілія — графиня, дружина графа Миколая Грохольського гербу Сирокомля (11.09.1781†09.10.1864), подільського губернатора, доводилась чоловікові двоюрідною сестрою Марія Цецилія — графиня, черниця Стефан (†1846) — граф, безпотомний Станіслав (23.03.1791, Янів†21.08/03.09.1846, Кам'янець-Подільський) — граф, ксьондз, доктор теології, прелат-адміністратор подільської дієцезії РКЦ, безпотомний Францішек Ксаверій (між 1748 і 1751†19.09.1830, Львів) — граф (30.03.1798 титул наданий імператором Священної Римської імперії Францом II, ловчий великий коронний (з 1788), чесник великий коронний галицький, таємний радник імперії Габсбургів, обдружений небув, нащадків не залишив Алоїз Гонората (нар.бл.1750) — дружина (1775) любачівського каштеляна Адама Жищевського гербу Побуг (1748†1808, Увин) Колета (1774†13.03.1840) — друга дружина (26.08.1790, Варшава) князя, перемиського каштеляна Антонія Станіслава Четвертинського (1748†1794) Людвіка Домініка  — черниця-домініканка Цецилія — дружина брацлавського воєводи Марціна Грохольського гербу Сирокомля (1727†1807).Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 57.

Мишки-Варковські Мишки-Варковські — нащадки Федора Богдановича Мишки (р. н. невід. — п. після 1539), дідича на Варковичах Луцького повіту (нині село Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Найвідомішим представником цієї гілки роду був син Федора Михайло М.-В. (бл. 1530 — жовтень 1605), який починав свою стрімку кар'єру при дворі короля польського і великого князя литовського Сигізмунда II Августа (1553–65) як господарський дворянин та польний писар, 1561–63 — мозирський підстароста великого литов. гетьмана, мозирського старости Миколая Радзивилла, 1564–66 — королів. ротмістр. Упродовж життя обіймав уряди річицького (1565–67), гомельського (1568–94) та овруцького (1572–78) старости (див. Староство); 1570–71 був справцею Київського воєводства. Завдяки підтримці потужного клану князів Радзивиллів 1572 отримав привілей на волин. каштелянство (див. Каштелян) і, таким чином, першим (і останнім) у роду посів місце в сенатіРечі Посполитої. Дідич містечка і замку Варковичів, сіл Варковичі, Молодова (нині с. Молодова Перша; обидва села Дубенського р-ну), частин у Серниках (нині село Зарічненського р-ну; усі Рівнен. обл.), Бородчичах і Холоневі Луцького повіту Волинського воєводства. Народившися в правосл. родині, у зрілому віці прийняв вчення однієї з протестантських течій, згодом навернувся на католицизм; похований у фундованій ним же Варковицькій римо-катол. каплиці поруч із дружиною Ядвігою Збонською з Курова. У шлюбі з нею мав чотирьох дітей: Абрама, Миколая, Станіслава і Марушу, дружину великого литов. маршалка і ген. жмудського старости кн. Станіслава Радзивілла. З них Абрам М.-В. (р. н. невід. — п. 4 жовтня 1604) — овруцький староста (1578—1604) і волин. стольник (1580–93), а Станіслав М.-В (р. н. невід. — п. бл. 1623) — королів. коморник. Рід вигас у 1-й пол. 17 ст.

Примітки

Джерела та література Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 592, 598. Тесленко І. Мишки-Варковські та Мишки-Холоневські // Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 55—58. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 324—325.

Посилання Choloniewscy 01